Постум

Про життя Марка Постума відомо дуже небагато, імовірно він був галлом скромного походження, які служили в легіонах на кордоні з Німеччиною. Згодом він дослужився до титулу намісника у Верхній і Нижній Німеччині, а з початком смути, імператор Галлієн довірив йому, своєму синові Салонін і ще декільком полководцям командування німецькими легіонами.

Відбивши кілька набігів племен алеманнов і франків під час відсутності Галлиієна, Постум осмілів і вступив у відкриту конфронтацію з Салоніном і командувачем преторіанської гвардії Сільваном. Зібравши війська, Постум осадив Сільвана і Салоніна в місті Колонія Агрипини та після успішного штурму наказав стратити їх обох, а сам оголосив себе імператором. Пізніше він зробив Кельн своєю столицею і спорудив в ньому тріумфальну арку на честь цієї перемоги.

За походженням був галлом, швидше за все — батавом, але не належав до місцевої знаті. Пройшовши усі щаблі військової служби, Постум звернув на себе увагу імператора Валеріана, який призначив його намісником Верхньої і Нижньої Германії. Син Валеріана Галлієн залишив за ним цей статус.

Аурей із зображенням Постума всередині прикраси

Після оголошення імператором, Постум був визнаний не тільки своїми особистим військами, але також величезними територіями включаючи Галію, Верхню і Нижню Німеччини, Іспанію та Британію, а також частинами деяких прикордонних провінцій. Назвавши Кельн своєю столицею, Постум організував в ньому повноцінну адміністрацію, що включала сенат, двох щорічно обираємих консулів (сам Постум займав цей пост п'ять разів), преторіанську гвардію. Сам Кельн сильно виріс і був відбудований.

Одним з основних джерел інформації, що стосується правління Постума були випущені їм монети. Треба відзначити, що вони виглядали більш переконливо, ніж існуючі в цей же час ауреуси Галлієна, та й дорогоцінного металу в них містилося більше. Окремо варто відзначити монети, на яких Постум зображувався в анфас, в той час як переважна більшість монет карбувалися з зображеннями правителів в профіль. На деяких монетах Постум згадується як «Визволитель галлів» (лат. RESTITVTOR GALLIARVM), що в загальному узгоджується із заявами Постума про те, що він виконує завдання, покладене на нього Галлієном - захищає Галію.

У 260 році Постум здобув перемогу над франками і алеманами, після чого легіонери закликали його здобути престол. Повстанці взяли в облогу Колонію Агріппіну, в якій забарикадувалися син імператора Галлієна Салонін і префект преторія Сільван. Місто врешті здобули штурмом, Салоніна і Сільвана стратили, а Постума оголосили імператором[1]. Галлія визнала його владу одразу, наступного року під владу Постума перейшли Британія і Іспанія.

Чекали на вторгнення Постума і в Італії, проте йти на Рим він не став. Замість цього ним була утворена самостійна Галльська імперія зі столицею в Колонії Агріппіні — із своїм сенатом і магістратами — зокрема консулами, які «обиралися» щорічно (сам Постум обіймав цю посаду п'ять разів).

У 261 р. Постум завдав чергової поразки германцям. Більш того, в 261 році, Постум відбив чергові атаки німецьких племен на Галлію. Сам Галлієн, однак, не був задоволений подібним розділом імперії, і в 263 році почав кампанію проти Постума. Після успішного, в загальному, початку кампанії, в одній з битв Галлієн був серйозно поранений, і йому довелося повернутися назад. Після цього Галлієн звернувся до інших проблемних регіонів своєї імперії і більше не намагався перемогти Постума.

У 260-262 та 267 роках стає консулом. У 263 р. війну проти нього розпочав римський імператор Галлієн. Але в одній з битв Галлієна важко поранили, і він кинув свій намір. Щоправда, самостійності Галльської імперії Рим так і не визнав. Постум, натомість, розповсюджувати свою владу на південь від Альп так і не наважився. Навіть коли в 268 р. повстання під гаслом переходу під владу Постума спалахнуло в Медіолані, він залишив його без підтримки.

Близько 268 року полководець Галлієна Авреолі, який командував у той час військами в Медіолані, відкрито перейшов на бік Постума і навіть почав карбувати монети з його зображенням. Однак Постум не скористався цією можливістю для проникнення на Апеннінський півострів і залишив без що, ймовірно, також послужило підставою для подібного титулу підтримки обложеного в Медіолане Авреолі. У тому ж, або наступного року загроза нависла і над Постумом. Один з його старших воєначальників, Леліана, був проголошений імператором в місті Могонтіак за підтримки місцевих гарнізонів і XXII легіону. Постум зумів швидко осадити Могонтіак і після вдалого штурму стратити Леліана, але і для нього самого цей епізод виявився фатальним. Він був убитий власним військом, що збунтувалося, ймовірно, через те, що Постум заборонив грабувати захоплене місто. Після смерті Постума від імперії відділилася Іспанія і, ймовірно, Британія. Зменшені володіння були успадковані Марком Аврелієм Марієм. Постум - один з так званих тридцяти тиранів, згадуваних в Історії Августом.

• Флавій Євтропій, Brevarium, Book 9
• Автори життєписів Августів, Tyranni_XXX*.html The Thirty Tyrants