Потужники

Потужники — у XV—XVI століттях одна з категорій феодально залежної сільської бідноти в Україні та Білорусі. За своїм становищем потужники були близькі до підсусідків і комірників. Позбавлені будь-якої власності, потужники працювали наймитами в заможних селян. Лише незначній частині потужників вдавалося створити власне господарство і стати членами сільської громади.

Не маючи статків виконувати належні повинності, селяни-П. об’єднувалися в групи (по кілька господарів), щоб відбувати різні роботи/роботизни (у фільварках чи замках), перевезення повозу (тобто почергово або спільно організовували вози й тяглових тварин) тощо. Найбідніші П. не мали змоги обробляти власні землі чи навіть городи, а тому вимушені були наймитувати в шляхти та односельчан. У певних випадках П. навіть втрачали власне житло і вимушені були поселятися при дворах заможних господарів. Після завершення сезону с.-г. робіт П. міг отримати від господаря повний розрахунок і перейти в інше господарство.