Премія Жулі Верланже

Премія Жулі́ Верланже́ (фр. prix Julia-Verlanger) — французька літературна премія, створена в 1986 році з ініціативи Жана-П'єра Таєба, чоловіка письменниці Еліан Гріметр, більш відомої як Жулі Верланже (не плутати з сучасним французьким композитором Ж.-П. Таєбом).

Вручається фондом імені Жулі Верланже, що діє під егідою Фонду Франції[1]. Відзначає романи з наукової фантастики або фентезі. Після смерті Таєба у 1991 році, з 1992 р. присудження премії здійснюється журі. До 1996 року церемонія оголошення переможців і вручення відбувалися разом з церемонією премії «Космос 2000». У 1997—2002 роках премію вручали на фестивалі Visions du futur («Видіння майбутнього»), а з 2003 — на фестивалі Utopiales («Утопіалії»).

Головою журі на теперішній час є романіст, критик і перекладач Сара Док. Серед членів журі — Франсуа Мансон, Каті Мартен, Жанна-А Деба і Клод Екен.

Лауреати

  • 1986 Гра світу (Le Jeu du monde), Мішель Жері і Ноо, Стефан Вуль (на рівних)
  • 1987 Фенікс (Phénix), Бернар Сімоне
  • 1988 Родинний портрет (Family Portrait чи Picture of Evil), Грем Мастертон
  • 1989 Лань Аркандського лісу (La Biche de la forêt d'Arcande), Юг Дуріо
  • 1990 Зов Морданту (Mordant's Need), Стівен Доналдсон
  • 1991 Белгаріад (The Belgariad), Дейвід Еддінгс
  • 1992 Кінець драконів (Dragonsbane), Барбара Гемблі
  • 1993 Оповідання Ельвіна-творця (The Tales of Alvin Maker), Орсон Скотт Кард
  • 1994 Воїни тиші (Les Guerriers du silence), П'єр Бордаж
  • 1995 Бронзові двері (La Porte de Bronze), Бернар Сімоне
  • 1996 Кліті Бельтема (Les Cages de Beltem), Жулі Верланже (під псевдонімом Жиль Тома)
  • 1997 Шість спадкоємців (Six Héritiers (Le Secret de Ji-1)), П'єр Грембер і Імаджика (Imajica), Клайв Баркер (на рівних)
  • 1998 Мандрівна пам'ять (Mémoire vagabonde), Лоран Клецер
  • 1999 Небудь-де (Neverwhere), Ніл Ґейман
  • 2000 Рівновага пародоксів (L'Équilibre des paradoxes), Мішель Пажель
  • 2001 Місто між світами (La Cité entre les mondes), Франсіс Валері
  • 2002 Wonderful, Давід Кальво
  • 2003 Шлях шаблі (La Voie du sabre), Тома Дей
  • 2004 Вища школа (Haute-École), Сільві Дені
  • 2005 Секретна історія попелу (Ash: A secret History), Мері Джентл
  • 2006 Нарешті світ (Le Monde enfin), Жан-П'єр Андревон
  • 2007 Aqua™, Жан-Марк Ліньї
  • 2008 Стара англійка і Континент (La Vieille anglaise et le continent), Жанна-А Деба
  • 2009  «Ейфельгайм» (Eifelheim), Майкл Флінн
  • 2010 Жар-лебідь (Cygnis), Вінсент Жесслер
  • 2011 Планета внайми (Planète à louer), Йосс
  • 2012 Відтінки сірого: Дорога до Верхнього Шафрану (Shades of Grey 1: The Road to High Saffron), Джаспер Ффорде; спеціальна премія присуджена також Ролану Вагнеру[2].
  • 2013 Протекторат парасоля (Parasol Protectorate), Ґейл Керріджер
  • 2014 — Трилогія Мелькін (Le Melkine), Олів'є Паке
  • 2015 Lum'en, Лоран Женефор
  • 2016 Панк-клуб проти зомбі-апокаліпсису (Le Club des punk contre l'apocalypse zombie), Карім Берукка

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.