Прем'єр-ліга (Ботсвана)

Перший розіграш національного чемпіонату стартував у 1966 році, спочатку в лізі виступали лише Тіоквенг Пайретс, Нотвейн, Блек Періл, Квінз Парк Рейнджерз, а також команда з округу Нгвакетсе. В лізі завжди домінували команди, які базувалися на південь від Дібете або з південної частини країни аж до сезону 2006—07 років, коли ЕККО Сіті Грінз увійшла в історію та стала першою командою з півночі країни, яка склала конкуренцію «південним» клубам. Головним спонсором ліги є компанія мобільного зв'язку біМобайл, інвестуючи 30 мільйонів пулів. Після НСлПА в ПАР біМобайл ліга є другою за кількістю фінансових вливань лігою в КОСАФІ. Ліга продовжує динамічно розвиватися, показником цього розвитку є збільшення кількості легіонерів у БПЛ. Деякі з найкращих гравців, в основному із Зімбабве, наприклад, як Анольд Чака, Мейстер Масітара, Елвіс Мелека, Мадла Сібанда, Сагебі Сандака та Тендаї Ндоро вже покинули зімбабвійську ПСЛ на БПЛ протягом останніх років. Нещодавно найзірковіші намібійські зірки Жером Льюїс та Бенсон Шилонго переїхали до чемпіонату Ботсвани.

У Ботсвані Футбольна асоціація Ботсвани володіє правами на показ матчів національного чемпіонату і веде перемовини з телетрансляторами. Починаючи з сезону 2002-03 та аж до сезону 2012-13 років правами на показ матчів національного чемпіонату володіла державна телерадіокомпанія «Botswana Television» (BTV) та їх радіо-партнер «Radio Botswana» (RB1). Державна телекомпанія сплачувала 5 мільйонів пун за сезон. Телетрансляція охоплювала клуби нерівномірно через погану якість стадіонів на півночі країни, а тому показували матчі за участі або столичних клубів або команд, які представляють південь країни. Два матчі у вихідні дні показували у прямому ефірі, а протягом тижня матчі транслювали у запису. Після припинення телевізійної угоди з південноафриканською компанією RP Productions, федерація провела переговори про довгостроковий контракт з Supersport International. На початку 2013 року в тестовому режимі було показано п'ять матчів БПЛ на платному телебаченні. Однак ФАБ та Supersport International так і не змогли домовитися про тривалий контракт. Тому вже незабаром BTV та RB1 відновили трансляції у звичному обсязі.

Чемпіонат проходить з серпня по травень, кожний клуб зіграє зі своїм суперником двічі, один раз вдома, і один раз на виїзді, таким чином до завершення чемпіонату кожен клуб зіграє по 30 матчів. Таким чином, у Ботсвані використовується справжня кругова система. У першій половині сезону команда по одному разу зіграє з кожним суперником, таким чином по завершенню першого кола кожен клуб проведе по 15 матчів. У другій половині чемпіонату команди грають за аналогічною схемою, але домашні змінюються на виїзні поєдинки і навпаки. Починаючи з сезону 1994-95 років за перемогу в матчі до турнірної таблиці додається 3 очки, за нічию — 1, за поразку — жодного. Згідно з рейтингу КАФ у Лізі чемпіонів КАФ країну представляє один клуб, а переможець національного кубку отримує можливість з наступного сезону виступати у Кубку конфедерації КАФ.

Починаючи з сезону 2005-06 років, якщо дві або більше команд закінчили чемпіонат з однаковою кількістю набраних очок, вирішальними використовують наступні показники (згідно з порядковим номером, який наведено нижче):

1. Очні поєдинки;
2. Різниця забитих та пропущених м'ячів в очних поєдинках;
3. Різниця забитих та пропущених м'ячів в національному чемпіонаті
4. Найбільша кількість забитих м'ячів у ворота суперників у національному чемпіонаті
5. Кількість матчів у національному чемпіонаті, які завершилися нічиєю

Чемпіони попередніх років:[1]

• Юніон Фламенго Сантос
• Таті Спортінг Клаб
• ТАФІК
• Прайзонс XI
• Летлапенг

• Чемпіонат Ботсвани на сайті fifa.com