Пригоди Гаррета
Пригоди Гаррета (англ. Garrett P.I.) — серія пригодницько-детективних романів у жанрі міського фентезі за авторством Ґлена Кука. Дотримується стилю нуар та гумористичного підтексту.
Сюжет
Сюжет обертається навколо професійної діяльності майстра з пошуку зниклих людей та речей (а також «ведення переговорів») Гаррета. Історія розповідається від першої особи, з акцентом на думках головного героя. Читач дізнається про оточуючий світ з плином подій, що стосуються головного героя і не раніше.
Книги та переклад
Кожна книга значною мірою являє собою окрему історію, але лінії персонажів мають наскрізний сюжет. Часові інтервали між книгами не описуються прямо.
Існує переклад книг на російську.
- «Sweet Silver Blues», рос. "Сладкозвучный серебряный блюз" (1987)
- «Bitter Gold Hearts», рос. "Золотые сердца с червоточинкой" (1988)
- «Cold Copper Tears», рос. "Холодные медные слёзы" (1988)
- «Old Tin Sorrows», рос. "Седая оловянная печаль" (1989)
- «Dread Brass Shadows», рос. "Зловещие латунные тени" (1990)
- «Red Iron Nights», рос. "Ночи кровавого железа" (1991)
- «Deadly Quicksilver Lies», рос. "Смертельная ртутная ложь" (1994)
- «Petty Pewter Gods», рос. "Жалкие свинцовые божки" (1995)
- «Faded Steel Heat», рос. "Жар сумрачной стали" (1999)
- «Angry Lead Skies», рос. "Злобные чугунные небеса" (2002)
- «Whispering Nickel Idols», рос. "Шепчущие никелевые идолы" (2005)
- «Cruel Zinc Melodies», рос. "Жестокие цинковые мелодии" (2008)
- «Gilded Latten Bones», рос. "Позолоченные латунные кости" (2010)
- «Shadow Thieves», рос. "Теневые воры" (коротка оповідь, 2011)
- «Wicked Bronze Ambition», рос. "Коварное бронзовое тщеславие" (2013)
Неточності перекладу
«Lead» перекладено російською як «чугунные», хоча повинно було бути «свинцовые». Це уникнення повторюваності металів у назвах, адже «Petty Pewter Gods» вже було перекладено як «Жалкие свинцовые божки». «Pewter» також мало б перекладатися як «оловянные» (сплав олова зі свинцем), але олово вже фігурувало у 4 книзі («tin»)[джерело?].
Світ
Події розгортаються в уявному світі, загалом схожому на наш, що знаходиться на рівні розвитку технологій нашого Середньовіччя. Точна географія світу не розповідається, оперуючи лише напрямками відносно головної арени подій — міста Танфера, столиці держави Каренти. У серії постійно фігурують назви сусідньої держави Венаґети та регіону Кантард, за який багато років точиться війна між Карентою і Венаґетою.
Танфер (англ. TunFaire) — велике багатонаціональне місто з населенням близько мільйона. Розташоване на берегу судноплавної річки. Вважається столицею через те, що більшість володарів держави (гласних та негласних) живуть у ньому на так званому Пагорбі (рос. Холме).У найпершому романі серії фігурує також місто Фул-Харбор, один з аванпостів Каренти у Кантардській війні, декілька разів згадуються інші міста Каренти. Також лише у першому романі Гаррет подорожує на значну відстань, заглиблюючись у Кантард. Події усіх інших книг відбуваються у Танфері чи його околицях.
У світі присутня магія, що пов'язана зі сріблом. Значна доля володарів держав є чарівниками. Магія у цьому світі не є інтуїтивно зрозумілою і розповсюдженою, логіка чарівників та заклять майже не пояснюється, залишаючи акцент розповіді на людських взаєминах та рішеннях.
Релігій дуже багато, є декілька найбільш впливових та маса маленьких. У Танфері є окрема вулиця, розташування «храму» бога чи пантеону на якій вказує на кількість його прибічників.
Населення світу
Присутні у серії раси: люди, дуже рідкісні лоґхіри, темні та високі ельфи, тролі, огри, велетні, орки, гобліни, гноми, піксі, моркари, кентаври, єдинороги, вампіри, перевертні та щуролюди, а також метиси між багатьма з них. Серед різних рас домінуючою, головним чином завдяки чисельності, є людська. Усі не-люди звільнені від призову до лав армії.
- Люди — найчисельніше населення Каренти. Присутні представники декількох рас (друг Гаррета Плеймет чорношкірий).
- Лоґхіри — надзвичайно рідкісні і довгоживучі істоти, що нагадують дуже товстих людей, але з невеликим хоботом замість носа. Володіють могутньою телепатією, телекінезом, здатні міслити одночасно «декількома свідомостями». Після смерті фізичного тіла можуть існувати необмежено довго і використовувати свої здібності, але у прив'язаному до тіла стані.
- Ельфи — одна з довгоживучих рас. В основному проживають у передмісті та Ельфтауні (район Танфера). Від людей відрізняються загостреними вухами та багатьма загостреними зубами. Темні ельфи мають невисокий зріст, досить сильні та гарно бачать у темряві. Жінки високих ельфів вважаються ідеалами жіночої вроди.
- Тролі — істоти величезного зросту, володіють великими іклами та надзвичайно сильні. Фігурують також гролі — нащадки тролів та велетнів.
- Гноми — фігурують декілька рас під цією назвою (гноми та карлики). Одні з них дуже малі зростом, інші зростом у половину людського, але дуже волохаті (обидві статі). Полюбляють зброю, з якою вправляються з дитинства. Мають свій мануфактурний район у Танфері, увесь пронизаний підземними ходами.
- Піксі — крихітний та стрімко живучий народ, що здатен літати. Оселяються кланами, у яких головує жінка. Змащують свою зброю отрутою.
- Кентаври — населення Кантарда, присутні у Танфері у якості біженців. Розмір кінської половини приблизно з поні.
- Єдинороги — напіврозумні мешканці Кантарду, зображуються агресивними звірами. Ріг здатен вбити вампіра.
- Вампіри — результат захворювання, найчастіше людей, що перетворює їх на страшних кровожерливих істот, однак піддається лікуванню на ранніх стадіях. Живуть у Кантарді гніздами, уникають світла. Не літають, але високо і далеко стрибають, звідкіля і повір'я про їх здатність літати. Дуже важко вбити. Бояться срібла.
- Перевертні — незрозумілі істоти, здатні змінювати свою форму і зовнішність. Дуже важко вбити. Бояться срібла.
- Щуролюди — 4 окремі раси істот, створених століття тому чарівниками (щось на кшталт суміші щурів і людей). Невисокі, хвостаті, надзвичайно гарні нюхачі, зазвичай досить пришелепкуваті, гарно бачать у темряві. Ставлення до них зневажливе. Найрозповсюдженіші щуролюди — бурі, фігурують також сірі.
З надзвичайних диких істот часто фігурують громові ящури — дуже різного розміру хижі рептилії, найменші з яких харчуються невеликими птахами типу голуба, а найбільші справжні велетні. Існування драконів рішуче спростовується, вказуючи на великих громових ящурів як джерело для легенд про драконів. У світі також присутні мамонти, згадуються надзвичайно отруйні жителі (комахи, плазуни) тропічних районів Кантарду.