Прикметник у праслов'янській мові

Прикме́тник у праслов'я́нській мо́ві — ще не досить сформована частина мови у праслов'янській мові, що виконували функцію означення.

Історія

У праслов'янській мові відбулися значні зміни в системі іменних форм. Що ж до прикметників, то відбувся повний перерозподіл їх між колишніми *-о- та *-а- основами. Визначальними словозмінними категоріями в системі прикметника стали родові форми, конкретне вираження яких залежало від числа та відмінка іменника.

Неповні прикметники

Іменні, вони ж неповні та нечленні, прикметники в прасловянській мові відмінювано так само, як і іменники: чол. і сер. роду *-о- та *-jо- основи, а в жін. роді *-а-, *-jа- основи.

Іменній словозміні прикметників, які зі структурного погляду в цім відношенні не відрізнялися від власне іменників, були властиві такі форми:

Тверда група М'яка група
Новий Добрий Синій Піший
Однина
Відмінок Чоловічий Середній Жіночій Чоловічий Середній Жіночій Відмінок Чоловічий Середній Жіночій Чоловічий Середній Жіночій
Називний *novъ *novo *nova *dobrъ *dobro *dobra Називний *sinь *sine *sina *pěšь *pěše *pěša
Родовий *nova *novy *dobra *dobry Родовий *sina *sinę / *sině *pěša *pěšę / *pěšě
Давальний *novu *nově *dobru *dobrě Давальний *sinu *sini *pěšu *pěši
Знахідний *novъ *novo *novǫ *dobrъ *dobro *dobrǫ Знахідний *sinь *sine *sinǫ *pěšь *pěše *pěšǫ
Орудний *novъmь / *novomь *novojǫ *dobrъmь / *dobromь *dobrоjǫ Орудний *sinemь / *sinьmь *sinejǫ *pěšemь / *pěšьmь *pěšejǫ
Місцевий *nově *dobrě Місцевий *sini *pěši
Двоїна
Наз.-Знах. *nova *nově *dobra *dobrě Наз.-Знах. *sina *sini *pěša *pěši
Род.-Місц. *novu *dobru Род.-Місц. *sinu *pěšu
Дав.-Оруд. *novoma *novama *dobroma *dobrаma Дав.-Оруд. *sinema *sinama *pěšema *pěšama
Множина
Називний *novi *nova *novy *dobrі *dobra *dobry Називний *sini *sina *sinę / *sině *pěši *pěša *pěšę / *pěšě
Родовий *novъ *dobrъ Родовий *sinь *pěšь
Давальний *novomь *novamъ *dobromь *dobrаmь Давальний *sinemь *sinamъ *pěšemь *pěšamъ
Знахідний *novy *nova *novy *dobry *dobra *dobry Знахідний *sinę / *sině *sina *sinę / *sině *pěšę / *pěšě *pěša *pěšę / *pěšě
Орудний *novy *novami *dobry *dobrami Орудний *sini *sinami *pěši *pěšami
Місцевий *nověxъ *novaxъ *dobrěxъ *dobraxъ Місцевий *sinixъ *sinaxъ *pěšixъ *pěšaxъ

Нечленні прикметники в спільнослов'янській мові до появи членних форм уживані були в обох основних прикметникових функціях — атрибутивній і предикативній. Із виникненням повних прикметників відбувається перерозподіл між обома типами: у функції означення поряд із нечленними почали вживатися й членні прикметники, але в ролі іменної частини присудка й надалі деякий час уживані були тільки нечленні.

Повні прикметники

Ще в праслов'янській мові розпочався процес функціонального звуження іменних прикметників, на зміну яким прийшли членні, вони ж повні. У їхній основі лежить поєднання родової форми іменного прикметника з відповідною родовою формою вказівного займенника *jь, *ja, *je: *novъ + jь = *novъjь. Семантично-функіональне усунення займенникивого складника в сполуці «нечленний прикметник + указівний займенник», а також фонетично-морфологічні зміни, коли займенник став частиною прикметника, були основними етапами утворення нового типу прикметників у праслов'янській мові. Уживання повних прикметників дедалі поширювалося — прибравши на себе функцію означення, вони згодом проникли і в сферу присудка.

Для відмінювання повних прикметників праслов'янської мови припускають такі відмінкові форми:

Тверда група М'яка група
Новий Добрий Синій Піший
Однина
Відмінок Чоловічий Середній Жіночій Чоловічий Середній Жіночій Відмінок Чоловічий Середній Жіночій Чоловічий Середній Жіночій
Називний *novъjь *novoje *novaja *dobrъjь *dobroje *dobraja Називний *sinьjь *sineje *sinaja *pěšьjь *pěšeje *pěšaja
Родовий *novajegа / *novajego / *novajeva / *novajevo *novyję / *novyjě *dobrajega / *dobrajego / *dobrajevo / *dobrajeva *dobryję / *dobryjě Родовий *sinajegа / *sinajego / *sinajeva / *sinajevo *sinęję / *sinějě *pěšajevo / *pěšajego / *pěšajeva / *pěšajevo *pěšęję / *pěšějě
Давальний *novujemu *nověji *dobrujemu *dobrěji Давальний *sinujemu *siniji *pěšujemu *pěšiji
Знахідний *novъjь *novoje *novǫjǫ *dobrъjь *dobroje *dobrǫjǫ Знахідний *sinьjь *sineje *sinǫjǫ *pěšьjь *pěšeje *pěšǫjǫ
Орудний *novъjimь / *novyjimь *novojǫ *dobrъjimь / *dobryjimь *dobrоjǫ Орудний *sinьjimь / *sinijimь *pěšьjimь / *pěšijimь
Місцевий *novějemь *nověji *dobrějemъ *dobrěji Місцевий *sinьjemь / *sinijemь *siniji *pěšьjemь / *pěšijemь *pěšiji
Двоїна
Наз.-Знах. *novaja *nověji *dobraja *dobrěji Наз.-Знах. *sinaja *siniji *pěšaja *pěšiji
Род.-Місц. *novuju *dobruju Род.-Місц. *sinuju *pěšuju
Дав.-Оруд. *novoma *dobryjima Дав.-Оруд. *sinьjima / *sinijima *pěšьjima / *pěšijima
Множина
Називний *noviji *novaja *novyję / *novyjě *dobriji *dobraja *dobryję / *dobryjě Називний *siniji *sinaja *sinęję / *sinějě *pěšiji *pěšaja *pěšęję / *pěšějě
Родовий *novъjixъ / *novyjixъ *dobrъjixъ / *dobrуjixъ Родовий *sinьjixъ / *sinijixъ *pěšьjixъ / *pěšіjixъ
Давальний *novъjimъ / *novyjimъ *dobrъjimъ / *dobryjimъ Давальний *sinьjimъ / *sinijimъ *pěšьjimъ / *pěšijimъ
Знахідний *novyję / *novyjě *novaja *novъję / *novyję / *novъjě / *novyjě *dobryję / *dobryjě *dobraja *dobrъję / *dobryję / *dobrъjě / *dobryjě Знахідний *sinęję / *sinějě *sinaja *sinęję / *sinějě *pěšęję / *pěšějě *pěšaja *pěšęję / *pěšějě
Орудний *novyjimi *novъjimi / *novyjimi *dobryjimi *dobrъjimi / *dobryjimi Орудний *sinijimi *sinьjimi / *sinijimi *pěšijimi *pěšьjimi / *pěšijimi
Місцевий *novъjixъ / *novyjixъ *dobrъjixъ / *dobryjixъ Місцевий *sinьjixъ / *sinijixъ *pěšьjixъ / *pěšіjixъ

Процес стягнення прикметникових закінчень розпочався ще в праслов'янській мові, коли утворювалися повні прикметники. Імовірно, спочатку між голосівками випадав [j] — початковий звук займенника *jь, а потім голосівки, опинившись поряд, уподібнились одна до одної, кінець кінцем, зазнавши стягнення. Воно мало місце лише в непрямих відмінках, окрім знахідного, де ще тривалий час існували. Ці форми не слід ототожнювати з неповними прикметниками.

Ступені порівняння

Прикметники вищого ступеня порівняння утворювано за допомогою суфікса *-jьs / *-jes, який приєднувався в одному разі до прикметникової основи, а в іншому — до основи, ускладненої складником -ě-. В утвореннях першого типу -j- пом'якшував попередню шелестівку, злившись із нею:

У другому типі -ě- відійшов до суфікса:

Суфікс *-jьs / *-jes поширився елементом -j-, унаслідок чого сполука -sj- в усіх формах (окрім називного й знахідного) перетворилася в -š-:

Таким чином, унаслідок різних фонетичних змін на основі давнішого суфікса виділилося два формотворчі афікси: *-ьš і *-ějьs.

Джерела

  • С.П. Бевзенко, А.П. Грищегко, Т.Б. Лукінова, В.В. Німчук, В.М. Русанівський, С.П. Самійленко. Історія української мови. Морфологія. — Київ : Наукова думка, 1978. — С. 163-171.
  • М.А. Жовтобрюх, С.П. Самійленко, О.Т. Волох, І.І. Слинько. Історична граматика української мови. — Київ : Вища школа, 1980. — С. 165-182.
  • (рос.) Г.А. Ильинскій. Праславянская грамматика. — Нѣжинъ : Печатникъ, 1916. — С. 454-461.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.