Продромус

Продромус (лат. prodromus від грец. πρόδρομος — «той, що біжить попереду», «предтеча» або «попередник») — термін, який використовується в природознавчих науках для позначення публікації, яка є лише попередньою і призначається бути основою для наступної, більш комплексної праці[1][2].

Відомі продромуси:

  • (1805)
  • (1810)
  • (1824–1874)
  • De solido intra solidum naturaliter contento dissertationis prodromus (Ніколас Стено, 1669) — один з перших трактатів, в яких автори намагались пояснити виникнення скам'янілостей.
  • Zoologiae Danicae Prodromus (Отто Фрідріх Мюллер, 1776)

У ботаніці продромусом називають також перелік усіх синтаксонів рослинності певного району із зазначенням розпізнавальних ознак та обґрунтуванням синтаксономічної ієрархії[3]. Наприклад,
Шеляг-Сосонко Ю.Р., Дидух Я.П., Дубына Д.В. Продромус растительности Украины. К.: Наукова думка, 1991. — 272 с.

Див. також
  • Продром — медичний термін для позначення застережливого симптому, який вказує на початок хвороби.

Джерела
  1. Prodromus. Merriam-Webster http://www.merriam-webster.com. Процитовано 9 липня 2015. (англ.)
  2. Prodromus. The Free Dictionary by Farlex http://www.thefreedictionary.com. Процитовано 9 липня 2015. (англ.)
  3. Экологический энциклопедический словарь // И. И. Дедю. — Кишинев: Гл. ред. Молдавской советской энциклопедии, 1989. (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.