Простір назв

В Python кожен ідентифікатор може знаходитись в локальному або глобальному просторі назв, або всередині певного об'єкта (модуля, або будь-якого іншого). Функція locals() повертає словник (асоціативний масив) з ідентифікаторами локального простору назв[8], globals() — глобального[9]. Функція dir() покаже список ідентифікаторів доступних з поточного фрейму, якщо викликана без параметрів, і список ідентифікаторів всередині об'єкта, якщо викликана з якимось об'єктом[10].

Змінна оголошена всередині іншої функції потрапляє в локальний простір назв, якщо перед цим не задекларувати її глобальною використавши ключове слово global[11].

За замовчуванням всі ідентифікатори знаходяться в глобальному просторі назв, тому часті випадки існування двох різних об'єктів з однаковими назвами, що призводить до помилок. Щоб цьому запобігти глобальний простір назв ділять на менші. Наприклад стандартну бібліотеку C++ винесено в область названу std.

Щоб створити простір назв використовують ключове слово namespace. Код:

namespace <назва_простору>
{
   // Оголошення
}

Щоб отримати доступ до об'єктів з простору назв з за його меж використовують оператор дозволу області видимості ( :: ). Наприклад:

namespace some
{
    int something;
}
something=1; // Помилка, something невидиме.
some::something=1; // Ми вказали в якій області його шукати.

Правда такий спосіб може бути страшенно незручним, якщо ми використовуємо багато ідентифікаторів не з нашої області видимості. Щоб полегшити нам життя придумана директива using. Хай ми маємо простір кімнати:

namespace room
{
   Wall wall1,wall2,wall3,wall4;
   Ceil ceil;
}

Можна внести стелю в наш простір назв, написавши, що ми її будемо використовувати:

using room::ceil;
ceil=42; // Тепер стеля видима
wall1=wall2; // А таке все ще викличе помилку!

А можна взагалі розкрити увесь простір назв:

using room;
wall1=wall2=wall3; // Всі ідентифікатори з кімнати доступні

Можна робити простори назв без назви. Це просто для того, щоб зробити локальні змінні невидимими поза областю. Крім того можна описувати кілька просторів назв з одною назвою. Тоді це буде один, і той же простір, просто рознесений в різні частини файлу, чи взагалі в різні файли.

Неназваний простір назв або простір назв визначений прямо чи непрямо в неназваному просторі назв3 має внутрішнє зв'язування (англ. internal linkage).[12]