Протитанкова міна

Протита́нкова мі́на (ПТМ) інженерний боєприпас (міна), призначений для знищення або виведення з ладу танків і інших броньованих машин противника.

Установка протитанкового мінного поля стройовим розрахунком. Сицилія. 1943
Наземна протитанкова міна ТМ-46. СРСР
Польська протитанкова міна MN-121, що встановлюється дистанційним методом
Італійська протитанкова міна VS-N
Українські спецпризначенці встановлюють протитанкову міну ТМ-62М в зоні проведення АТО. Березень 2015 року.

Характеристики та устрій

Протитанкові міни складаються із заряду вибухової речовини, детонатора (замикача), датчика цілі, підривника і корпусу (з металу, дерева, пластмас; відомі безкорпусні конструкції — з вибухової речовини підвищеної потужності. Деякі типи протитанкових мін мають пристрої (запобіжники), що забезпечують безпеку при установці, елементи невитягуваності та незнешкоджуваності, які ускладнюють зняття і знешкодження, а також самоліквідатори, що викликають вибух міни або що приводять її в безпечний стан через заданий проміжок часу.

Сучасні протитанкові міни, які знаходяться на озброєнні армій багатьох країн, частіше використовуються безкорпусні варіанти з детонаторами з пластмаси. Такі міни не виявляються індукційними міношукачами і для розвідників зазвичай не несуть небезпеки, оскільки спрацьовують при тиску на них вагою не менше ніж 180 кг.

Класифікація протитанкових мін

За способом приведення в дію протитанкові міни поділяються на некеровані і керовані. Некеровані міни вибухають від дії танку (БМП, БТР тощо), автомашини і тому подібне на детонатор (датчик цілі детонатора), а також після закінчення заданого часу. Керовані міни переводяться в бойове положення або спрацьовують по команді, переданій по радіо або дротам.

За термінами спрацьовування протитанкові міни бувають миттєвої дії — що вибухають при дії уражаємого об'єкту і сповільненої дії (МСД) — що автоматично спрацьовують або приходять в бойове положення після закінчення заданого часу.

Залежно від конструкції детонатору протитанкові міни поділяються на контактні та неконтактні. Контактні спрацьовують при безпосередньому наїзді танку на їх детонатор (датчик цілі детонатора), а неконтактні — від дії фізичного поля цілі (магнітного, акустичного, вібраційного).

За способами установки розрізняють такі протитанкові міни: витягуванні, які можна витягати з місця установки, та невитягуванні — що вибухають при такій спробі.

За способом спричинення шкоди протитанкові міни діляться:

  • протигусеничні;
  • протидніщеві;
  • протибортові.

За типом датчика цілі протитанкові міни бувають:

  • натискної дії;
  • магнітної дії;
  • теплової дії;
  • похилої дії;
  • сейсмічної дії;
  • інфрачервоної дії.

Див. також

Джерела

  • Радянська військова енциклопедія. «ЛИНИЯ—ОБЪЕКТОВАЯ» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1978. — Т. 5. — С. 311-313. — ISBN 00101-134. (рос.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.