Протопоп Валентина Ростиславівна

Протопоп Валентина Ростиславівна (* 1959) - українська художниця.

Протопоп Валентина Ростиславівна
Народження 4 січня 1959(1959-01-04) (63 роки)
Древині, Іваничівський район, Волинська область, Українська РСР, СРСР
Навчання Московський народний університет образотворчого мистецтва
Діяльність художниця

Біографія

Народилася 4 січня 1959 року, проживає в селищі Іваничі. В дитинстві Валентина тяжко захворіла, з часом хвороба позбавила її можливості обходити себе. Прикута до до ліжка з 13 років, одначе світ для неї не обмежується рідною домівкою — завдяки талантам, котрим щедро наділила доля її.

Використовує як талант уміння бачити прекрасне у звичайному та буденному — вишиває, випалює пейзажі на дереві, малює. З чималими зусиллями здобула заочно середню освіту, пізніше закінчила також заочно Московський народний університет образотворчого мистецтва.

Творчість

Її вишивані рушники, серветки, графічні малюнки неодноразово були представлені на районних виставках, представляли творчість району на творчому звіті в області.

Протягом багатьох років її графіка друкувалась на сторінках газет «Сільські вісті», «Волинь», районної газети «Колос».

У квітні 2008 року в Києві Музей гетьманства — функціонувала виставка «Художники „Сільських вістей“», в рамках якої виставлялись роботи і Валентини Протопоп.

В листопаді 2012 року до Міжнародного дня інвалідів у Волинському краєзнавчому музеї експонувалася виставка майстрині народного мистецтва «Графіка Валентини Протопоп». Були представлені пейзажі та роботи на релігійну тематику, перед тим її роботи виставлялися в цьому музеї 2002 року.

Творами Валентини Протопоп проілюстровано книги

  • Олександра Матійка «Потоки», «Росянщина», Віри Хом'як «Віра. Надія. Любов»,
  • Йосипа Струцюка «Буб»,
  • Іллі Темертея «Поезії», «Україна — моя Батьківщина»-альманах,
  • Лариси Шахової «Грудочка цукру»,
  • Ольги Вікторівни Соколовської «Я в душу сонце й райдуги впускаю»,
  • альманах «Україна — моя Батьківщина», 2006, «Неопалима купина».

Творчість дає Валентині снагу, віру в свій талант, окрилює. Двері її дому завжди відкриті для людей. Талановита, ніжна душею і сильна духом, вона зігріває людські серця своїм теплом, засіває їх добром. Чимало її картин помандрували до волинян, які проживають у Великій Британії, Канаді.[1]

Примітки

  1. Газета «Сільські Вісті»

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.