Прохор Пшинський
Прохор Пшинский (серб. Прохор Пчински, нар. у місцевості Овче Поле, північна Македонія — †14 вересня 1067, Сербія) — сербський, македонський та болгарський святий, преподобний, монах та аскет-подвижник, один з перших послідовників болгарського Святого Івана Рильського.
Прохор Пшинський | |
---|---|
Народився |
Ovče Poled, Светий Николе, Македонія |
Помер | 14 вересня 1067 |
Поховання | Монастир Прохора Пчіньськогоd |
У лику | чудотворець |
Преподобний Прохор Пшинський був подвижником у Вранській пустелі на ріці Пшині (поблизу м. Враня в південній Сербії), де заснував обитель. Відомий як один із найстрогіших подвижників чернечого життя. Представився в кінці Х століття. Від мощей преподобного звершувалися чуда. За сербськой літописом, благочестивий сербський король Мілютин (1276—1320) побудував храм на честь преподобного Прохора.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.