Процюк Володимир

Володимир Процюк (21 березня 1912, Володимир - 15 лютого 1991, Філадельфія, Пенсільванія, США) - головний секретар Організації Державного відродження України, голова Українського Патріархального товариства, диктор радіо-години «Голос Мирян»,

Народився в родині Евдокії і Василя Процюків. Закінчив богословію у Львові. Включився у ряди ОУН та вів велику працю на Підляшші, організуючи читальні Просвіти і рідні школи, за що був німецькими властями арештований. Переїхавши до Німеччини, вступає до медичної школи і в травні 1944 року кінчає медичні студії із титулом доктора дентистики, де теж відбував практику. У Мюнхені працював у Пласті і був головою Українського Громадського Комітету.

У 1946 році одружився із Іриною Онуферко. У 1951 році разом з родиною переїхав до Америки і поселився у Філядельфії. Серед нових обставин скоро знову взявся до громадської праці. Вступив у ряди Організації Державного Відродження України і займав пости головного секретаря центральної управи. Входить до управи Координаційного Комітету Митрополії Філядельфії і був її секретарем. Довгі роки був головою Українського Патріярхального Товариства, відділ у Філядельфії.

Один із перших співробітників і диктор радіо-години «Голос Мирян». Довголітній співредактор і адміністратор журналу "Патріярхат", де разом з дружиною Іриною посвятили свій час і труд на початках видавництва журналу, який тоді називався «За Патріярхат». Був теж одним із співосновників і членом проводу української католицької церкви св. архистратига Михаїла. Був дуже активний у парафіяльній раді і її заступником голови, був головою Братства св. архистратига Михаїла і членом хору. Зорганізував кіоск при церкві і дуже зразково Видавав «Парафіяльні Вісті». Працював у парафії довгі роки і несподівана та тяжка недуга дружини відтягнула його від праці. До останньої хвилини свого життя цікавився і переживав великі події на Україні, які зустрічала наша Помісна Українська Церква і український нарід.

Дружина Ірина, син Андрій, дочка Ярослава Вишневська, син Олександр, син Ігор.

Похоронні відправи відбулися 15 лютого 1991 року з церкви св. архистратига Михаїла на український цвинтар Пречистої Діви Марії на Факс-Чейсі.