Прядка Володимир Михайлович

Володи́мир Миха́йлович Пря́дка (нар. 4 березня 1942, с. Ходорів Миронівський район Київська область) — художник монументально-декоративного мистецтва, педагог. Автор значних творів монументально-декоративного розпису, мозаїчного та скульптурного рельєфів, вітражів з литого скла, тематичних гобеленів. Творчу роботу Володимира Прядка органічно поєднує з громадською: виступає на радіо, телебаченні, у пресі.

Прядка Володимир Михайлович
Народження 4 березня 1942(1942-03-04) (79 років)
с. Ходорів Миронівський район Київська область
Країна  СРСР
 Україна
Жанр монументально-декоративне мистецтво
Навчання Київський державний художній інститут
Діяльність скульптор
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Премії

Біографія
  • Народився 4 березня 1942 року в с. Ходорів Миронівського району Київської області.
  • 1966 закінчив Київський державний художній інститут за спеціальністю «Скульптура».
  • 1966–1992 Київський комбінат монументально-декоративного мистецтва, художник-монументаліст.
  • 1992–2005 голова Спілки майстрів народного мистецтва України. (1998 — Спілці надано статус Національної).
  • 1997–2005 головний редактор журналу «Народне мистецтво».
  • 2001–2004 член-кореспондент Академії мистецтв України.
  • Дійсний член (академік) Національної академії мистецтв України (2004)
  • Народний художник України (1996)[1]
  • Член Національної спілки художників України та Національної спілки майстрів народного мистецтва України.
  • Посада: професор кафедри художніх основ декоративно-прикладного мистецтва Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. М. Бойчука.

Нагороди і премії

Основні твори
  • мозаїчний рельєф «Сонце кохання»
  • гобелен «Гімн життю»
  • вітраж «Сім'я і Батьківщина» (Палац урочистих подій, м. Олександрія, 1968–1970)
  • гобелени «Русь» та «Світанок революції» (1978)
  • гобелен «Легенда про Кия» (Музей історії Києва, 1982)
  • гобелен «Історія землі Черкаської» та «Слава Черкащини» (1984)
  • гобелен «Київ — місто-герой» (1985)
  • кольорове вирішення мікрорайону Троєщина (Київ, 1985)
  • монументально-декоративний розпис плафона вестибюля ЦНБ ім. В. Вернадського (1988–1989)
  • килими «Українська ніч», «Солов'ї»
  • керамічне панно «Золотоверхий Київ»
  • гобелени «Давній Київ», «Чигирин», «Батурин», «Глухів» (Палац «Україна», Київ, 1995–1996)
  • монументальний розпис мурів, дияконника, північної стіни та підбанника Варваринського приділу
  • 10 ікон для фасаду Михайлівського Золотоверхого собору (1998–2000)
  • серія ікон для Андріївського та Преображенського іконостасів Успенського собору Києво-Печерської лаври (2003)
  • ескізний проект та картони монументально-декоративного розпису в інтер'єрі Національної спілки майстрів народного мистецтва (у співавторстві, 2003)
  • ікони «Розп'яття Ісуса Христа з ангелами», «Розп'яття Апостола Андрія», «Розп'яття Апостола Петра» (2004)
  • «Кирило Кожум'яка» (Київський ляльковий театр, 2005–2006)
  • «Зиновій-Богдан Хмельницький — гетьман всієї Руси-України» (2005)

Зображення
  • Барельєф на фасаді будівлі Радіофізичного факультету Київського університету з цитатами з віршів українських поетів Т. Шевченка та П. Тичини (частина барельєфної композиції «Підкорення простору» (автори — А. Григоров, М. Машко, В. Прядка, А. Гайдамака, 1975–1979 роки)
  • Мозаїчне панно на будинку № 23 на проспекті Перемоги у Києві (художники В. Прядка та І. Литовченко, 1960–70-ті роки)

Примітки
  1. Указ Президента України від 22 серпня 1996 року № 757/96 Про присвоєння почесних звань України працівникам культури і мистецтва.
  2. Указ Президента України від 6 березня 1998 року № 170/98 «Про присудження Державних премій України імені Тараса Шевченка 1998 року».

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.