Псевдообертання
Псевдообертання (рос. псевдовращение, англ. pseudorotation) — у стереохімiї — перехiд мiж двома конформацiями нежорстких молекул, що не викликає змiни кутового моменту в молекулi, але може вiдбуватися обмiн екваторiальних з аксiальними (апiкальними) замiсниками. Такий перехід приводить до структури, яка отримується ніби обертанням вихідної молекули як цілого і може бути накладена на неї, якщо тільки різні положення не позначені ізотопними мітками чи мають різні замісники. Пр., у циклобутанi, у циклопентанi або перетворення конформацій у циклогексані, що дуже мало відрізняються за енергією і взаємно перетворюються фактично без додаткових кутових напружень, завдяки узгодженій зміні в циклі діедральних кутів. Останні, проте, не зазнають повних оборотів, тобто реального обертання груп, як у етані, немає; це вироджені або майже вироджені за енергiєю взаємоперетворення конформацiйних форм. Бар'єр псевдообертання становить бiля 17 кДж моль−1.
Див. також
Література
- Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0