Псевдоросійський стиль

Псевдоросійський стиль, також псевдоруський стиль[1] (включає російсько-візантійський стиль) — умовне загальне найменування кількох різних за своїми ідейних витоків напрямків історизму в російській архітектурі XIX — початку XX століть, засноване на використанні традицій давньоруського і російського середньовічного та допетровського будівництва різних регіонів країни і народного мистецтва, а також асоційованих з ними елементів візантійської архітектури[2].

Псевдоросійський стиль
 Псевдоросійський стиль у Вікісховищі
Храм Христа Спасителя — приклад російсько-візантійського стилю

В Україні

У псевдоросійському стилі працював український одеський архітектор Дмитренко Юрій Мелентійович. [3] За його проектом збудована Будівля Селянського банку в Одесі на вулиці Маразліївській, 34.[4]

У Києві на площі Льва Толстого у псевдоруському стилі збудовано прибутковий будинок Сніжка та Хлібникових. Витончена будівля з великою кількістю декоративних різьблених і ліпних елементів, великою мансардою та кутовою вежею-мінаретом було збудовано у 1901 під керівництвом архітектора Михайла Артинова.[5]

Галерея
  • Садиба Локалова в селі Великому Ярославської області — приклад пам'ятки псевдоросійського стилю в провінції
  • Будинок Ігумнова (1888—1895) в Москві — один з яскравих зразків стилю
  • Ізмайловський кремль Москви (2001) — приклад псевдоросійського стилю в XXI столітті
  • Особняк Щукіна в Москві, нині — Державний білологічний музей імені К. А. Тімірязєва
  • Свято-Георгієвський собор, Бобруйськ, Білорусь
  • Собор святої Софії, Харбін, КНР

Примітки
  1. Шестопал Р. Д. Словник-довідник з культурології.: Навчальний посібник.
  2. Блохина, Ирина (5 вересня 2017). Архитектура: Всемирная история архитектуры и стилей (рос.). Litres. ISBN 9785457628731.
  3. Богданович, Ольга Витальевна. Жизнь архитектора Дмитренко (1858 — 1918). Одесса: Астропринт, 2011. — 159 с. : фотоил. — Бібліогр.: с. 152—159. — 100 экз. — ISBN 978-966-190-505-3(рос.)
  4. Одеса. Будівництво у 1914. Блог Antique про архітектуру України (укр.). 20 листопада 2014. Процитовано 20 січня 2022.
  5. Доходный дом Снежко и Хлебниковых в Киеве. Киев - куда б сходить? (ru-RU). Процитовано 20 січня 2022.

Література
  • Бицадзе Н. В. Храмы неорусского стиля: Идеи, проблемы, заказчики / Министерство культуры РФ; Российский институт культурологии. — М.: Научный мир, 2009. — 368 с., ил. — 1000 экз. — ISBN 978-5-91522-078-1.
  • Борисова Е. А. Архитектура в творчестве художников Абрамцевского кружка: (У истоков «нерусского стиля») // Художественные процессы в русской культуре второй половины XIX века. — М. : Наука, 1984. — С. 137—182.
  • Борисова Е. А. Русская архитектура второй половины XIX века. — М. : Наука, 1979. — 320 с.
  • Борисова Е. А., Каждан Т. П. Русская архитектура конца XIX — начала XX вв. — М. : Наука, 1971. — 239 с.
  • Ильин М. А., Борисова Е. А. Архитектура [2-й пол. 19 в.] // История русского искусства, т. 9, книга 2. — М., 1965.
  • Кириченко Е. И. Архитектура 2-й половины 19 — нач. 20 вв. // Краткая художественная энциклопедия. Искусство стран и народов мира, т. 3. — М., 1971.
  • Кириченко Е.И. Русский стиль: Поиски выражения нац. самобытности. Народность и национальность. Традиции древнерусского и народного искусства в русском искусстве XVIII-нач. XX в. М. : Галарт: АСТ, Б. г. (1997).
  • Кириченко Е. И. Русская архитектора 1830 — 1910-х годов. — М. : Искусство, 1978. — 399 с.
  • Курбатов В. Я. О русском стиле для современных построек // Зодчий. — 1910. — № 30. — С. 311.
  • Лисовский Владимир. Архитектура России XVIII – начала XX века. Поиски национального стиля. — Белый город, 2009. — 567 с.
  • Марина Воронежская. Русский стиль в архитектуре // Собственник, 25 января 2007.
  • Макарова Виктория Владимировна. Псевдорусский стиль. — Спб. : БХВ-Петербург, 2011. — С. 36—40. — (Внесерийные книги) — ISBN 5977507380.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.