Психологічний захист

Всі наведені види інформації можуть бути чинниками негативних переживань. Беручи до уваги те, що наскрізні і гібридні фантоми не оптимізуються, а кризисні фантоми підлягають оптимізації лише після втручання психоаналітика, то дослідження внутрішніх причин переживань слід зосередити на латентних мегабітах. Латентні мегабіти у якості внутрішніх чинників переживань класифікуються на такі, як: 2.1 нейтральні; 2.2 гедоністичні; 2.3 травматичні.

• 2.1. Нейтральні латентні мегабіти  — це інформація, що перебуває в особистісному несвідомому несвідомої сфери психіки, яка не співвідноситься з інтересами людини, не детермінує синтез та вироблення гормонів які на чуттєвому рівні психіки можуть генерувати позитивні чи негативні переживання.
• 2.2. Гедоністичні латентні мегабіти  — це позитивна інформація, що знаходиться в особистісному несвідомому несвідомої сфери психіки, яка відповідає інтересами людини і за безпосередньої участі гіпофізу, гіпоталамусу, епіфізу та парних ендокринних залоз наднирок детермінує синтез та вироблення гормонів які на чуттєвому рівні психіки людини генерують позитивні переживання. Гедонізм (від грец. ἡδονή – задоволення).
• 2.3. Травматичні латентні мегабіти  — це негативна інформація, що знаходиться в особистісному несвідомому несвідомої сфери психіки, яка не відповідає інтересами людини і за безпосередньої участі гіпофізу, гіпоталамусу, епіфізу та парних ендокринних залоз наднирок детермінує синтез та вироблення гормонів які на чуттєвому рівні психіки людини генерують негативні переживання [с. 68][14].

За способами усвідомлення (пригадування) травматичних подій травматичні латентні мегабіти класифікуються на такі, як: 2.3.1 фантомні; 2.3.2 перманентні; 2.3.3 нав’язливі; 2.3.4 поточні.

• 2.3.1. Фантомні травматичні латентні мегабіти  — це негативна інформація, що знаходиться на рівні особистісного несвідомого несвідомої сфері психіки, не усвідомлюється людиною, не відповідає її інтересам, трансформується у негативні переживання, оптимізується мимовільно, може бути згаданою без зовнішнього впливу і оптимізованою свідомо.
• 2.3.2. Перманентні травматичні латентні мегабіти  — негативна інформація, що знаходиться на рівні особистісного несвідомого несвідомої сфері психіки, яка з регулярною періодичністю усвідомлюється людиною, детермінує негативні переживання, піддається мимовільній оптимізації і свідомій – після чергового згадування.
• 2.3.3. Нав’язливі травматичні латентні мегабіти  — негативна інформація, що знаходиться на рівні особистісного несвідомого несвідомої сфері психіки, яка нетривалий час настирно усвідомлюється людиною, детермінує сильні негативні переживання, які після мимовільної і свідомої оптимізації, зникають.
• 2.3.4. Поточні травматичні латентні мегабіти  — це зовсім нова негативна інформація на рівні особистісного несвідомого несвідомої сфери психіки, яка ще не забувалась, з сильною емоційною трансформацією, спричиненою несприятливою взаємодією людини з навколишньою дійсністю чи особистісним внутрішнім світом [c. 69][14].

Негативна інформація може впливати на людину як послідовно так і паралельно, або одинично та комплексно. Тобто чинником негативних переживань людини може бути не один вид негативної інформації, а декілька.

Одночасний вплив на людину різних видів негативної інформації може спричинити «резонанс травматичної акумуляції».

Це відбувається тоді, коли до негативних переживань, викликаних одним видом негативної інформації, послідовно, чи паралельно приєднуються негативні переживання викликані іншими видами негативної інформації.

Всі види негативної інформації починають діяти в унісон, формуючи резонанс негативних переживань, який може посилити їх сприйняття до непереборної сили і стати причиною суїцидальної поведінки.

Резонанс травматичної акумуляції  — це надмірне збільшення відчуття неприємних переживань, спричинених одночасним впливом різних видів негативної інформації, що діють в унісон [c. 69][14].

Тривалий вплив травматичної інформації поступово вносить зміни у фізіологію організму і психіку людини. Так, процес вироблення гормону адреналіну, що детермінує негативні переживання, стає основним. А процес адаптації до негативного впливу стрес-чинників формує в особистісному несвідомому несвідомої сфері психіки автоматизми оптимізації.

Сформовані захисні механізми негативні переживання поступово послаблюють, а згодом можуть взагалі припинити, трансформуючи енергію цих переживань, наприклад, в творчість, досягнення соціально прийнятних цілей, фізичну діяльність та інше.

Зазначені психофізіологічні зміни закріплюються в керуючій (регулюючій) системі фізіології організму у формі «стереотипу травматичного заміщення».

Для підтримання внутрішньої рівноваги і стабільності (стереотипу), небезпека стає внутрішньою потребою людини. З послабленням дії зовнішніх стрес-чинників, або їх повної відсутності, у людини знижується рівень життєвих сил, починаються депресивні розлади.

Для збереження трансформованого алгоритму психофізіоргічних процесів, несвідома сфера психіки починає залучати «негативні ресурси» травматичних латентних мегабітів, кризисних та гібридних фантомів.

Необхідність відновлення життєвої енергії може мимовільно спонукати людину до небезпечних і навіть кримінальних дій. Люди зі сформованим стереотипом травматичного заміщення, зазвичай, провокують конфлікт мимовільно. Але ті, хто усвідомив залежність (зв’язок) особистої участі в конфлікті з покращенням (підйомом) життєвої енергії – можуть провокувати конфлікти свідомо.

Стереотип травматичного заміщення  — це хибне сприйняття негативної інформації як корисної або такої, що не шкодить людині, спричинене мимовільним корегуванням програми оптимізації внутрішніх функцій і критеріїв оцінки стану внутрішнього та зовнішнього середовища в керуючій системі фізіології організму, внаслідок тривалого впливу різноманітних загроз і неприємних переживань [c. 69, 70][14].

Інформація про негативні фактори об’єктивної реальності через складні механізми психофізіологічної взаємодії може детермінувати негативні переживання та невротичні розлади. Але чому невротичні розлади руйнують життя людині і при відсутності зовнішніх стрес-чинників?

Справа в тому, що небезпечність й інтенсивність дії травматичної ситуації буває різною. В одних випадках небезпечна подія може бути чинником лише негативних переживань, а інша – детермінує психічні травми. Внутрішнім (фізіологічним) проявом (вираженням) психічної травми є карбування (формування) в керуючій (регулюючій) системі внутрішніх фізіологічних процесів програми запуску і відтворення алгоритму психофізіологічних процесів формування невротичних розладів. При згадуванні травматичної ситуації програма запускає наведений алгоритм психофізіологічних процесів і відтворює невротичні розлади (ПТСР). Зазначене психофізіологічне утворення запропоновано позначати категорією «алгоритм травматичної конверсії».

Сформованість, стійкість і дія (включення) алгоритму травматичної конверсії залежить від багатьох чинників, а саме: небезпечності й інтенсивності дії травматичної ситуації; способів зберігання травматичної інформації у несвідомій сфері психіки; видів та кількості фрагментів сенсорних компонентів небезпечної події, що зберігаються у травматичній пам’яті; особливостей внутрішніх нейрофізіологічних процесів; соціального оточення; особистісних якостей.

Алгоритм травматичної конверсії  — це мимовільно сформована і зафіксована в регулюючій системі фізіології організму програма запуску і відтворення послідовних нейропсихофізіологічних процесів щодо трансформації негативної інформації в неприємні переживання та посттравматичні стресові розлади [c. 151, 152][13].

1.1. Раціональний психологічний захист особового складу  — це система захисної дії об'єктивної дійсності та особистісного механізму психологічного захисту військовослужбовців, яка забезпечує надійне функціонування психіки особового складу під час повсякденної життєдіяльності та виконання службово-бойових завдань у надзвичайних умовах на рівні відповідності характеристик суспільного буття і суспільної свідомості еталонним зразкам та інтересам особового складу в результаті раціонально-ціннісного відбиття реальної дійсності і особистісних якостей у свідомості військовослужбовців. Аналіз раціонального психологічного захисту свідчить про те, що його суттєві ознаки і логічний обсяг збігаються з моральним духом, а показник раціонального психологічного захисту тотожний дослідженому рівню морального духу [с. 203, 205][16], який відображає мотиваційно-вольові (раціональні) якості особового складу [с. 19, 20][16]. Визначити рівень раціонального психологічного захисту можна через застосування доопрацьованих «Методичних рекомендацій щодо оцінювання морального духу»[17].

1.2. Абсолютний раціональний психологічний захист особового складу  — це система захисної дії об'єктивної дійсності та особистісного механізму психологічного захисту військовослужбовців, яка забезпечує надійне функціонування їх психіки під час повсякденної життєдіяльності та виконання службово-бойових завдань у надзвичайних умовах за повної відповідності характеристик суспільного буття і суспільної свідомості еталонним зразкам та інтересам особового складу в результаті раціонально-ціннісного відбиття реальної дійсності та особистісних якостей у свідомості військовослужбовців. За 100-бальною шкалою оцінювання рівень абсолютного (еталонного, ідеального) раціонального психологічного захисту завжди дорівнюватиме 100 балам. Різницею між абсолютним раціональним психологічним захистом і реальним (дослідженим) раціональним психологічним захистом визначаються раціональні психологічні втрати [с. 209][16].

1.3. Чуттєвий психологічний захист особового складу  — це система захисної дії об'єктивної дійсності та особистісного механізму психологічного захисту військовослужбовців, яка забезпечує надійне функціонування психіки особового складу під час повсякденної життєдіяльності та виконання службово-бойових завдань у надзвичайних умовах на рівні відповідності характеристик суспільного буття і суспільної свідомості еталонним зразкам та інтересам особового складу в результаті чуттєво-ціннісного відбиття реальної дійсності і особистісних якостей у свідомості військовослужбовців. Проведене дослідження свідчить, що суттєві ознаки і логічний обсяг чуттєвого психологічного захисту збігаються з морально-психологічним стананом, а показник чуттєвого психологічного захисту тотожний дослідженому рівню морально-психологічного стану [с. 203, 204, 206][16], який відображає емоційні (чуттєві) якості особового складу [с. 20][16]. Визначити рівень чуттєвого психологічного захисту можна через застосування доопрацьованих «Методичних рекомендацій щодо оцінювання морально-психологічного стану»[18].

1.4. Абсолютний чуттєвий психологічний захист особового складу  — це система захисної дії об'єктивної дійсності та особистісного механізму психологічного захисту військовослужбовців, яка забезпечує надійне функціонування їх психіки під час повсякденної життєдіяльності та виконання службово-бойових завдань у надзвичайних умовах при повній відповідності характеристик суспільного буття і суспільної свідомості еталонним зразкам та інтересам особового складу в результаті чуттєво-ціннісного відбиття реальної дійсності та особистісних якостей у свідомості військовослужбовців. За 100-бальною шкалою оцінювання рівень абсолютного (еталонного, ідеального) чуттєвого психологічного захисту завжди дорівнюватиме 100 балам. Різницею між абсолютним чуттєвим психологічним захистом і реальним (дослідженим) чуттєвим психологічним захистом визначаються чуттєві психологічні втрати [с. 209, 210][16].

1.5. Базовий (ейдетичний) психологічний захист особового складу  — це система захисної дії об'єктивної дійсності та особистісного механізму психологічного захисту військовослужбовців, яка забезпечує надійне функціонування психіки особового складу під час повсякденної життєдіяльності та виконання службово-бойових завдань у надзвичайних умовах на рівні відповідності характеристик суспільного буття і суспільної свідомості їх еталонним зразкам та інтересам особового складу в результаті раціонально-ціннісного та чуттєво-ціннісного відбиття реальної дійсності і особистісних якостей. Характерні ознаки і логічний обсяг базового (ейдетичного) психологічного захисту збігаються з людським фактором військових формувань (частин, підрозділів), а показник базового (ейдетичного) психологічного захисту тотожний дослідженому рівню людського фактору військових формувань (частин, підрозділів). Людський фактор відображає ейдетичні якості особового складу [с. 20, 21][16]. Через відношення базового (ейдетичного) психологічного захисту до базових психологічних втрат визначається базова психологічна безпека. Базові психологічні втрати дорівнюють сумі раціональних і чуттєвих психологічних втрат [с. 201, 207, 210, 212][16]. Терміном «ейдос» позначається єдність чуттєвого і раціонального [с. 11][16]. Визначити рівень базового (ейдетичного) психологічного захисту можна через застосування «Методичних рекомендацій щодо оцінювання людського фактора військових формувань»[19]. Показник психологічних втрат і психологічної безпеки визначається через застосування «Методичних рекомендацій щодо оцінювання психологічної безпеки»[20].

2.1. Свідомий психологічний захист оптимізації — це повсякденна усвідомлена та цілеспрямована діяльність щодо збільшення відповідності суспільного буття інтересам особистості, зменшення чи повне усунення неприємних переживань.

Свідомий психологічний захист можна класифікувати за джерелами, етапами, засобами, способами здійснення та ін., зокрема:

• за джерелами — особистісний та зовнішній;
• за етапами — попереджувальний, безпосередній, реабілітаційний;
• за засобами — розумовий, словесний, жестикуляційний, діяльнісний тощо;
• за способами — навчальний, виховний, соціальний, розважальний, лікувальний та ін.

Формами свідомого психологічного захисту є: витіснення (переключення), заперечення, деперсоналізація, раціоналізація, проекція, ідентифікація, компенсація, сублімація, регресія, обман, маніпуляція, агресія тощо.

Форма застосування свідомого психологічного захисту у кожному конкретному випадку залежить від особистісних психологічних якостей людини, її толерантності, моральних принципів, життєвого досвіду, освіти, достатку та ін. [c. 63][5].

2.2. Несвідомий психологічний захист оптимізації — це сукупність мимовільних психічних процесів для збільшення відповідності суспільного буття людини її інтересам, що зменшує або усуває неприємні переживання.

Змістовні компоненти несвідомого психологічного захисту оптимізації класифікуються відповідно до глибинних рівнів несвідомої сфери психіки людини, а саме особистісного несвідомого, відкритого 3. Фрейдом, та колективного несвідомого, відкритого К. Юнгом.

Несвідомий психологічний захист оптимізації включає:

• 2.2.1) автоматизми оптимізації (на рівні особистісного несвідомого;
• 2.2.2) архетипи оптимізації (на рівні колективного несвідомого) [c. 63][5].

2.2.1. Автоматизми оптимізації — це зразки (приклади) оптимізації виявленої невідповідності об’єктивної реальності інтересам особистості та стереотипи різноманітних варіантів  попередньої оптимізації, які мимовільно витіснені у підсвідомість особистісного несвідомого психіки людини.

До автоматизмів оптимізації відносять психічні явища, що пов’язані з переходом від рівня свідомості на рівень автоматизму, які витіснені до підсвідомості, найближчого до свідомості шару (рівня) особистісного несвідомого.

Автоматизми оптимізації класифікуються за способом їх формуванням:

• ті, що формуються мимовільно, без участі свідомості, доцільно називати «автоматизмами буденної оптимізації»;
• ті, що формуються свідомо і цілеспрямовано, — «автоматизмами свідомої оптимізації».

Автоматизми буденної оптимізації формуються неусвідомлено під час повсякденної життєдіяльності людини. Їх неусвідомлене, мимовільне формування здійснюється від народження до завершення життя кожної людини. Автоматизми буденної оптимізації, як правило, залежать від віку людини, терміну і різноплановості суспільної діяльності, періодичності виконання завдань в особливих (надзвичайних, екстремальних) умовах тощо.

Автоматизми свідомої оптимізації формуються усвідомлено. Їх цілеспрямовано може формувати як сама особистість, так і сторонні особи. Вони формуються у процесі як навчальної, так і виховної діяльності [c. 63 ][5].

Основним способом формування автоматизмів оптимізації є адаптація, тому, що автоматизми оптимізації є психічними утвореннями, а адаптація є лише процесом щодо їх формування [с. 154][13].

2.2.2 Архетипи оптимізації  — це комплекс мимовільних процесів у сфері колективного несвідомого психіки людини щодо зміни виявленої невідповідності об'єктивної реальності її інтересам із забезпечення життєдіяльності, попередження, зниження або усунення негативних переживань.

До архетипів оптимізації можна віднести всі форми механізмів психологічного захисту, а саме: витіснення, заперечення, деперсоналізація, раціоналізація, проекція, ідентифікація, компенсація, сублімація, регресія та ін. Архетипи оптимізації — це лише один із багатьох можливих видів прообразів-архетипів колективного несвідомого [c. 64 ][5].

Автоматизми й архетипи оптимізації в несвідомій сфері психіки формують дворівневу систему автоматизмів психологічного захисту, яка, при несприятливій взаємодії з об’єктивною реальністю, мимовільно оптимізує травматичну інформацію або її сприйняття наближено до інтересів людини, чим понижає або усуває неприємні переживання та посттравматичні стресові розлади.

Автоматизми психологічного захисту  — це сукупність свідомо і мимовільно сформованих на рівні особистісного і колективного несвідомого несвідомої сфери психіки психофізіологічних утворень для захисту свідомості від руйнівної дії неприємних переживань, через оптимізацію травматичної інформації про неприємну (загрозливу) взаємодію з об’єктивною реальністю, наближено до інтересів особистості [с. 153,154][13].

2.3. Надсвідомий психологічний захист — це сукупність різноманітних видів творчої діяльності щодо розроблення методик з діагностики психічних станів та властивостей людини, новітніх способів формування автоматизмів оптимізації, психологічної адаптації та реабілітації для попередження, зменшення чи усунення неприємних переживань.

Надсвідомий психологічний захист класифікується як:

• 2.3.1. «довільно-творчий психологічний захист»;
• 2.3.2. «науково-творчий психологічний захист».

2.3.1. Довільно-творчий психологічний захист — це процес формування нових прийомів та способів досягнення відповідності суспільного буття інтересам людини на основі індивідуального та колективного досвіду в умовах повсякденної життєдіяльності для попередження, зменшення чи усунення неприємних переживань.

Довільно-творчий психологічний захист можна поділяти на «психологічний захист у народній творчості» та «особистісний творчий психологічний захист».

Психологічний захист у народній творчості може проявлятися в усній творчості, звичаях, прикладному мистецтві, будівництві та ін.

Особистісний творчий психологічний захист — це цілеспрямований процес створення особистої системи розумової та практичної діяльності для досягнення максимальної відповідності суспільного буття своїм інтересам на основі індивідуального досвіду та науково-теоретичних положень з метою попередження, зменшення чи усунення неприємних переживань.

2.3.2. Науково-творчий психологічний захист — це цілеспрямована науково-теоретична діяльність, спрямована на дослідження методології, генезису, сутності, змісту, оцінювання психологічного захисту, розроблення методик з діагностики психологічних станів, психологічної адаптації та реабілітації для попередження, зменшення чи усунення неприємних переживань [c. 64][5].