Південна зоря (роман)

Перша публікація роману — в журналі Етцеля «Magasin d'Éducation et de Récréation» з 1 січня по 15 грудня 1884 року під назвою «Південна зірка. В країні алмазів» (фр. L'Étoile du sud. Le Pays des diamants). В окремому виданні роман (під тим же заголовком) побачив світ 6 листопада 1884 року. Даний роман (з 60 ілюстраціями Леона Бенетта), разом з романом «Архіпелаг у полум'ї», увійшов до дев'ятнадцятого «подвійного» тому «Незвичайних подорожей» — він вийшов 13 листопада 1884 року.

Книга розбита на двадцять розділів:

• Перший розділ. Ох вже ці французи!
• Другий розділ. Вандергартова розсип
• Третій розділ. Перша розробка
• Четвертий розділ. Звичаї шукачів алмазів
• П'ятий розділ. Серйозний досвід
• Шостий розділ. Сюрприз
• Сьомий розділ. Джон Воткінс розмірковує
• Восьмий розділ. «Південна зірка»
• Дев'ятий розділ. Збори в дорогу
• Десятий розділ. По Трансваалю
• Одинадцятий розділ. Змова
• Дванадцятий розділ. Зрада
• Тринадцятий розділ. Африканські скачки
• Чотирнадцятий розділ. Страус, який розмовляє
• П'ятнадцятий розділ. Чарівна печера
• Шістнадцятий розділ. Повернення
• Сімнадцятий розділ. Венеціанське правосуддя
• Вісімнадцятий розділ. Копальні нового типу
• Дев'ятнадцятий розділ. Статуя командора
• Двадцятий розділ. Зникла «Зірка»

Південна Африка, кінець XIX століття, епоха «діамантової лихоманки». Французький інженер Сипрієн Мері просить у місцевого власника алмазних копалень Воткінса, руку його дочки Еліс, але отримує зарозумілу відмову. Зневірившись заробити капітал на копальнях, він створює перший в світі штучний алмаз «Південна зірка» — найбільший алмаз у світі. Однак алмаз незабаром зникає, а підозра падає на слугу Сіпрієна, кафру Матакіта. Матако, боячись розправи з боку англійського суду, втікає углиб Африки, а команда добровольців-мисливців переслідує його. Окрім Сіпрієна, команду складають троє його суперників, кожен з яких мріє одружитися з Еліс. Однак всі вони гинуть: один від лихоманки, інший — під час полювання на слона, третій — заплутується у мережі на птахів. За допомогою своїх вірних помічників — мисливця Фарамона Бартес, кафри Бардіка та китайця Лі - Сіпріену вдається в Кафрарії, в столиці тубільного царя, знайти Матакіта. Незважаючи на протести Сіпрієна, Матакіту заарештовують. Незабаром, цілком випадково, знаходиться й алмаз — у шлунку улюблениці Еліс, страусихи Дада, але при цьому з'ясовується, що алмаз натуральний, а дослідження Мері зазнали невдачі. Виявляється, алмаз знайшов Матакіт й підклав у піч, створену Сіпріеном, щоб утішити свого господаря в його марних спробах створити алмаз штучним шляхом. Власником алмазу за договором є не Мері, а Воткінс. Однак долю закоханих вирішує випадок — колись давно Воткінс, використавши судову помилку, обдурив одного Мері, старого бура Якобуса Вандергаарта і привласнив його копальні собі. Повернувши собі своє майно, Вандергаарт дарує алмаз Сіпрієну й Еліс, як весільний подарунок. Сипрієн та Еліс одружуються та виїжджають до Франції. Доля діаманту закінчується несподівано — через рідкісну «хворобу» він самознищується.

В алмазу з роману існував реальний прототип — знайдений у 1869 році алмаз «Зірка Південної Африки» вагою в 83,5 карата. З нього огранили діамант вагою 47,7 карата.

• «Незвичайні подорожі»
• Перша англо-бурська війна
• Алмаз

• «Південна зоря» на сайті «Лабораторія фантастики»