Підварки (Переяслав)

Пі́дварки — колишнє село, історична місцевість міста Переяслава. Розташована на лівому березі річки Трубіж.

Історія

Початково місцевість була відома як Задовгомостецьке передмістя, заселене ще за часів Черняхівської культури.

Відоме колишнє село Підварки також під назвою Прідворкі. На австрійській мапі Operationskarte-R_M4[1] 1912 року Pridworki. Дана назва зафіксована в літературі[2] 1917 року на с. 147. Дослідження назви Прідворкі описано в блозі[3] жителя міста.

До кінця 18 ст. Переяслав зберігав значення фортеці, її вали й рови не раз зазнавали модернізації і були ліквідовані в 19 ст. Навколо укріпленого середмістя сформувалися передмістя — Забашта, Заальтиччя, Задовгомостянське (згодом село Підварки)[4].

У 1932 р. село налічувало 620 дворів, де мешкало 3933 жителі. У ході колективізації було розкуркулено 10 дворів, а майно передане до створених колгоспів: у 1929 р. — ім. Чапаєва та в 1930 р. — ім. Кірова. Згідно з даними обласного архіву, встановлено загальну кількість померлих у с. Підварки у 1932—1933 роках — 470 чоловік[5].

У червні 1958 р. рішенням виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих № 474 «Про адміністративно територіальні зміни» населені пункти Підварки Підварківської сільради, Бабачиха, Карасірщина Перша і Друга Карасірщина Дем'янецької сільради Переяслав-Хмельницького району включені в межу міста Переяслав, а Підварківська сільрада Переяслав-Хмельницького району ліквідована[6].

Див. також

Посилання
  1. Topographic Maps of Eastern Europe - Operationskarte "R" Index Map. easteurotopo.org. Процитовано 08 червня 2020.
  2. Голеевский, Михаил (1922). Материалы по истории гвардейской пехоты и артиллерии в гражданскую войну 1917-1922 г. В 3-х кн. Кн. 1 : Юг России, Крым, Галлиполи, Болгария.. Ловеч. Болгарія. с. 182.
  3. Любченко, Олег. ППП або Про Переяславські Підварки :) (українською). Процитовано 08 червня 2020.
  4. Історія Переяслава на сайті Інституту історії України НАН України
  5. Національна книга жертв голодомору 1932—1933 років в Україні. Київська область. Український інститут національної пам'яті, Київська обласна державна адміністрація. — К.: Буква, 2008. — 1374 с. — ISBN 978-966-7195-95-3 — С. 1230
  6. Адміністративно-територіальний поділ Київщини 1918—2010 роки, довідник (автор-упорядник Корінний М. М.). — Біла Церква: Видавець О. В. Пшонківський, 2012. — 304 с.: іл. — С. 98, 109
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.