Підводні човни проєкту 705, 705К «Ліра»

Підводні човни проєкту 705, 705К «Ліра» — серія радянських атомних підводних човнів (ПЧАТ). Побудовано і передано флоту 7 човнів цього проєкту. Вирізнялася великою швидкістю і хорошою маневреністю. Призначалися для боротьби з підводними човнами.

Підводні човни проєкту 705, 705К «Ліра»
Під прапором  СРСР


Спуск на воду 1971-1981 рр (7 човнів)


Виведений зі складу флоту 1974—1996 рр


Основні характеристики
Тип корабля Підводний човен атомний торпедний


Розробник проєкту СКБ-143


Головний конструктор Русанов М. Г., Ромін В. В.


Класифікація НАТО Alfa


Швидкість (надводна) 14 вузлів (27 км/год)


Швидкість (підводна) 41 вузлів (80 км/год)


Робоча глибина занурення 320 м


Гранична глибина занурення 450 м


Автономність плавания 50 діб


Екіпаж 32 осіб


Розміри
Водотоннажність надводна 2280 т


Водотоннажність підводна 3180 т


Довжина найбільша (по КВЛ) 81,4 м


Ширина корпусу найб. 10 м (по легкому корпусу), 13,5 м (по стабілізаторах)


Середня осадка (по КВЛ) 7,6 м


Озброєння
Торпедно-
мінне озброєння
Носов: 6 ТА калібру 533-мм (20 торпед)


Корпус

Корпус з титанового сплаву[джерело?].

Енергетичне обладнання

Був встановлений єдиний у світі серійний реактор з рідинно-металічним теплоносієм. Ці човни поступалися по швидкості тільки єдиному човну К-222 проєкту Анчар, котрий досягав швидкості 44,7 вузлів (85 км/год). Для набирання максимальної швидкості човну потрібна була тільки 1 хв, для повного розвороту тільки 42 сек. Швидкість їй дозволяла навіть втікати від багатьох протичовнових торпед.

Радіоелектронне і гідроакустичне обладнання

На човнах була встановлена найсучасніша на ті часи бойова інформаційно-управлінська система «Акорд», котра давала можливість зосереджувати усе управління човном на центральному посту, забезпечувала вирішення завдань застосування озброєння, збору і обробітку тактичної інформації, бойового маневрування, відображення зовнішньої ситуації, управління кораблем, автоматичного й дистанційного управління технічними засобами і рухом.

Інциденти

За більш як 20 років служби в боротьбі за живучість човнів не загинула жодна людина і жоден човен не був втраченим. За час експлуатації на двох човнах відбулися серйозні аварії на реакторах, через затвердіння теплоносія першого контуру.

Сучасний статус і перспективи

Усі човни проєкту виведені з експлуатації.

Оцінка проєкту

Виявилося, що на високих показниках швидкості і маневреності усі переваги човнів проєкту і закінчувалися. Надійність механізмів виявилася нижче усякої критики. Механізми постійно виходили з ладу, а їх ремонт був дуже ускладненим, як браком запчастин, так і важкістю доступу до агрегатів і приладів. Мала чисельність екіпажу, одна з переваг проєкту, призвела до того, що обслуговувати човен в морі такою малою кількістю людей виявилося неможливим. До того і комплексна автоматизація проєкту взагалі не передбачала управління системами при аварійних ситуаціях.

Унікальність реакторів призвела до того, що технічне обслуговування човни могли отримати тільки у трьох базах флоту. До того рідинно-металічний теплоносій потребував постійного підтримування температури (аби не затверднути), а надійне підтримування температури з допомогою берегових засобів не вдавалося, тому це завдання вирішувалося за рахунок самого реактора, що призводило до надмірного виробітку самого реактора.

Особовий склад ставився до своїх ненадійних кораблів негативно, тим більше що умови перебування на «Лірах» також не найкращі.

В результаті флот отримав серію дуже дорогі в експлуатації і дуже ненадійні човни, чиї переваги легко заперечувалися багатьма недоліками. Тому в море ці човни виходили дуже рідко в море і їх активна експлуатація виявилася дуже нетривалою.

Представники

Назва Заводський номер Закладений Спущений на воду Прийнятий флотом Виведений з флоту
К-64 Судомех № 196, Ленінград 2 червня 1968 22 квітня 1969 31 грудня 1971 19 серпня 1974
К-316 Судомех № 196, Ленінград 26 квітня 1969 25 липня 1974 30 вересня 1978 19 квітня 1990
к-373 Судомех № 196, Ленінград 26 червня 1972 19 квітня 1978 29 грудня 1979 19 квітня 1990
К-463 Судомех № 196, Ленінград 26 червня 1975 30 березня 1981 30 грудня 1981 19 квітня 1990
К123 Сєвмаш, Сєверодвінськ 22 грудня 1967 4 квітня 1976 12 грудня 1977 31 липня 1996
К-432 Сєвмаш, Сєверодвінськ 12 листопада 1967 3 листопада 1977 31 грудня 1978 19 квітня 1990
К-493 Сєвмаш, Сєверодвінськ 21 січня 1972 21 вересня 1980 30 вересня 1981 1990

Див. також

Примітки

Література

  • В. П. Кузин, В. И. Никольский «Военно-Морской Флот СССР 1945—1991» ИМО Санкт-Петербург 1996
  • Справочная информация из С. С. Бережной «Атомные подводные лодки ВМФ СССР и России» МИА № 7 2001.
  • В. Е. Ильин, А. И. Колесников «Подводные лодки России: Иллюстрированный справочник» ООО «Издательство Астрель», ООО «Издательство АСТ» 2002.
  • «История отечественного судостроения» т.5 Санкт-Петербург Судостроение 1996
  • Подводные лодки России Том 4, часть 1. ЦКБ МТ «Рубин» СПб. 1996.
  • Справочная информация из С. С. Бережной «Атомные подводные лодки ВМФ СССР и России» МИА № 7 2001.
  • Ю. В. Апальков: Подводные лодки советского флота 1945—1991, том I. 2009, ISBN 978-5-903080-55-7 .
  • Н. В. Усенко, П. Г. Котов, В. Г. Реданский, В. К. Куличков: Как создавался атомный подводный флот Советского Союза. С-Пб 2004, ISBN 5-89173-274-2


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.