Пітч (скелелазіння)

Пітч (скелелазіння) — термін скелелазіння, льодолазіння, що означає вертикальну ділянку скельного маршруту між двома страхувальними пунктами — «станціями».

Лазіння у національному парку Джошуа-Три.

У скелелазінні протяжність пітчу визначається довжиною мотузки, довжина якої зазвичай становить 50-60 м. Проте довжина пітчу визначається не завжди довжиною мотузки, а умовами скельного рельєфу, місцями можливої організації страхувальної станції і відповідно зміни ведучого в зв'язці.

Довгий скельний маршрут отримав назву мультипітч, тобто такий що складається з кількох послідовних пітчів.

Для характеристики складності кожного пітчу використовуються спеціальні умовні позначення.

Поняття «пітч» може іноді використовуватися в спелеології для позначення вертикальних ділянок печери, які проходяться по мотузці, але серед спелеологів використовується термін « колодязь»[1].

Див. також

Примітки
  1. Тимофеев Д. А., Дублянский В. Н., Кикнадзе Т. З. Терминология карста — М.: Наука, 1991.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.