Піхотний снайпер

Піхотний снайпер (англ. Designated marksman, марксмен) — фахівець з точної стрільби, влучний стрілець на малій і середній дистанціях[1]. Основна його відмінність від звичайного снайпера полягає в тому, що марксман, як правило, є органічною частиною свого підрозділу, в той час як снайпер працює зазвичай поодинці або з іншими снайперами. В армійських підрозділах завданням таких снайперів є підвищення дальності ведення вогню загону, на відстанях, які перевищують відстань стандартного зброї стрільців підрозділу. В англійській мові іноді такого стрільця називають «шарпшутер» (sharpshooter) — влучний стрілець.

Американський марксман в районі Дур Баба, провінції Нангархар, Афганістан, 2006 рік.

Оснащення

Гвинтівки піхотних снайперів покликані заповнити розрив між стандартними штурмовими гвинтівками піхотинців і далекобійними снайперськими гвинтівками з ручною перезарядкою. Типова гвинтівка використовується на дальності до 500 метрів, а снайперські — на дальності до 800—1000 метрів (а в певних умовах навіть більше)[2]. Гвинтівка піхотного снайпера заповнює цей пробіл, дозволяючи вести впевнений прицільний вогонь в діапазоні від 250 до 500 метрів і часом більше. Зазвичай для зброї піхотних снайперів пристосовують існуючі моделі напівавтоматичних гвинтівок і їх модернізації (таких як сімейство М14). В деяких випадках використовуються версії стандартних штурмових гвинтівок з поліпшеною купчастістю, як наприклад, Мк 12 SPR або HK417 20" 'Sniper' Model. Іноді зброю спеціально конструюють для цих цілей (СВД). Загальною їхньою рисою є можливість напівавтоматичної стрільби і ємність магазину на 10-30 набоїв, залежно від конкретної зброї.

Піхотний снайпер у різних країнах

Корпус морської піхоти

Американські морські піхотинці спочатку використовували гвинтівки на базі М14, які перероблялися на базі Квантіко (англ. Marine Corps Base Quantico). Потім їх замінили на M39 Enhanced Marksman Rifle, які в свою чергу, з 2012 року, стали міняти на M110 SASS. Корпус також використовує адаптовану для снайперської стрільби версію М16 — SAM-R.

Армія

Командування 101-ї повітряно-десантної дивізії армії США визнало необхідність у піхотних снайперах, коли солдати зіткнулися з інтенсивним вогнем за межами діапазону 300—500 метрів. Стали розгортатися марксмани з М4, оснащені прицілами ACOG. 82-га повітряно-десантна дивізія сформувала марксманів з М4, оснащених прицілом ACOG, що успішно діють на дистанціях до 600 м. Деякі підрозділи цієї дивізії використовували гвинтівки на базі М14. 3-тя піхотна дивізія обмежено використовувала модифіковану М16, яка зроблена в тій же манері, що і SAM-R, неофіційно прозвали Squad Designated Marksman Rifle (SDM-R). SDM-R проектувалася для ведення вогню на дистанціях до 1000 м.

Армія США використовує гвинтівки сімейства М14 для деяких стрільців. Ці гвинтівки перероблені під жорстку несучу фрезеровану раму замість традиційного ложа, як правило, оснащені оптикою Leupold, і позначаються як M-14 Enhanced Battle Rifle (і її варіанти).

Збройні сили України

Підготовку марксменів для ЗСУ розпочали у 2018 році в 169 навчальному центрі "Десна" на Чернігівщині.[3] Інструкторів для цієї ж школи підготували за стандартами НАТО.

Спершу у бригадах обрали найкращих стрільців. Ще один відбір за рівнем фізичної підготовки, володіння зброєю та стрільбою проводився у навчальному центрі (тест на знання стрілецької зброї і основ стрільби, з володіння зброєю. Лише після заліку з практичної стрільби сумуються результати і відбираються бійці, які стають курсантами школи). Після цього вивчалися теоретичні основи —  як правильно стріляти, які положення краще займати, що потрібно для підвищення влучності. Після цього п’ять днів на тиждень курсанти навчалися на полігоні. Там для них проводили лекційні та практичні заняття з використанням холостих набоїв, а також з використанням бойових патронів. Працювали з автоматами АКМ-ТК (Тактична модернізація автомата АКМ вінницьким КНВО "Форт"), АК-47 та АКМ.[3][4]

На середині навчання, бійці здають контрольний залік по "АКМ-у" і переходять до навчання з гвинтівками UAR-10.

Після завершення курсу курсанти отримують запис у військовий квиток про отримання ВОС (військово-облікова спеціальність) і гвинтівку, з якою вони навчались, пристрілювали і налаштовували під себе.[4][5]

На перший курс прийшли більше 120 бійців. - Залишилось 40, а закінчили курс - 17. На другий курс прибуло 40 бійців, залишилось 20, марксменами вийшли 17.[4]

Порівняння з класичним снайпером

Піхотного снайпера, «марксмена», не слід плутати з «класичним» снайпером. Він рідко працює індивідуально на відміну від снайпера. Снайпери часто споряджаються в команди для одиночних цілей і складаються з власне снайперів і спостерігачів. Піхотний снайпер, однак, діє як постійний члена підрозділу, найчастіше взводу, працює в тісному контакті з іншими бійцями, де його навички витребувані завжди, коли виникає потреба в ураженні далеких цілей, недоступних звичайному стрільцю, але при цьому піхотний снайпер має з ними спільні цілі в бою. Він, на відміну від снайпера, не потребує навичок маскування на місцевості. Снайпери оснащуються, як правило, більш точними і потужними гвинтівками з ковзним затвором, наприклад, такими, як M24, здатними знищити ціль з першого влучення, але їх швидкострільність набагато нижче, ніж у самозарядних гвинтівок марксменів, таких як M21 або СВД. У середньому, відстань ефективного ураження у піхотного снайпера не перевищує 800 метрів, в той час як снайпер вражає цілі на відстані до 2000 метрів. Інтенсивна підготовка снайпера, високоточна стрільба, маскування на місцевості, диверсійна підготовка, проникнення в тил супротивника і розвідка, коригування артилерійських ударів, автономна робота без підтримки і необхідність у спостерігачі, роблять їх роль стратегічною, ніж у піхотного снайпера, який входить до складу звичайних військових підрозділів. У той же час номінально марксмен універсальніший: окрім власне гвинтівки, згідно з притаманною підрозділам тактикою взаємозамінності, він також володіє базовими навичками з володіння усіх видів стрілецької зброї, гранатометів, ЗКУ тощо наявної у підрозділі.

Джерела

  • Stirling, Robert (18 December 2012). Special Forces Sniper Skills. Osprey Publishing. ISBN 978-1-78200-765-4.
  • Dougherty, Martin J. Sniper: SAS and Elite Forces Guide: Sniping skills from the world's elite forces. Amber Books Ltd. pp. 54–56. ISBN 978-1-909160-38-5.
  • Halberstadt, Hans (18 March 2008). Trigger Men: Shadow Team, Spider-Man, the Magnificent Bastards, and the American Combat Sniper. St. Martin's Press. ISBN 978-1-4299-7181-2.
  • Kokalis, Peter (2005). «M14 reborn: Crazy Horse and the Romanian Option». Shotgun News

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.