П'єр Байєн

Біографія

У Парижі навчався з 1749 року у Руеля; потім деякий час працював в лабораторії Шамуссе, де виявив здібність до хімії. У 1796 році стає головним служби здоров'я. У 1798 р. йому доручено було дослідити всі мінеральні води Франції; крім того, Байєн досліджував різні мінерали і гірські породи. 1765 року Байєн опублікував результати своїх аналізів вод Баньєр де Люшон. Інші роботи Байєна опубліковані в «Збірнику іноземних вчених» («Recueil des savants étrangers»). Байєн довів присутність магнію в сланцях і знайшов спосіб добування її на фабриках солі Епсома і Зедлітца. У 1781 році опублікував велику роботу про олово; знайшовши, що олово при перетворенні в своє «вапно» (окис) збільшується у вазі, Байен вперше (до Лавуазьє) похитнув теорію флогістона, припустивши, що всі «вапна» відрізняються від відповідних металів змістом поглиненої з повітря складової його частини. Байєн повторив знаменитий досвід Лавуазьє з відновлення оксиду свинцю вугіллям — над оксидом ртуті. Таким чином Байєн отримав металеву ртуть і знайшов, що вага речовини, яка виділилась, разом з виділеною ртуттю точно відповідає взятій кількістю оксиду. Байєн опублікував ці відкриття в 1784 р. в «Журналі Фізики» абата Розьє під заголовком «Essais chimiques ou expériences faites sur quelques précipites de mercure dans la vue d'en découvrir la vraie nature».

Посилання
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. GeneaStar
  3. Base biographique
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.