П/1-7 (печера)

П/1-7 печера, розташована в гірському масиві Арабіка в Абхазії. Протяжність 480 м, проективна довжина 160 м, глибина 330 м, площа 370 м ², об'єм 4800 м ³, висота входу близько 2300 м.

П/1-7
Характеристики
Тип карстові
Гірські породи вапняк
Довжина 480 м
Глибина 330 м
Об'єм 4800 м³
Дослідження
Рік відкриття 1968
Категорія складності
Розташування
Країна Грузія
Регіон Абхазія
Місцевість Арабіка

Складнощі проходження печери

За спортивною класифікацією печера відноситься до категорії 3А.

Вміст печери

Вхід знаходиться в урочищі Чамхонія на захід від вершини Зонт. Шахта починається 23-метровим колодязем перетином 3×4 м, на краю каррового поля. Дно вхідного колодязя переходить в осип, що закінчується 10-метровим колодязем. Паралельно основному стовбуру йдуть дві широкі тріщини, змикаючись з ним в нижній частині. Далі є крута осип, що закінчується полицею і колодязем 20 м. У середній частині він сполучається з паралельним стовбуром, який закінчується бриловим навалом. З дна колодязя К-20 (-65 м) шахта розходиться в протилежних напрямках. У південно-західному напрямку осип переходить у 25-метровий колодязь, за яким йде ланцюжок уступів, закладених по вертикальній звуженій тріщині. Вона забита пробкою з глини і щебеню з вимитими з породи кременевими конкреціями (глибина 120 м). Через пробку фільтрує слабкий струмочок (менше 10 мл/с), що спливає з К-25. У північно-східному напрямку (з дна К-20 на глибині 65 м) порожнина розвивається серією колодязів і вузьких щілин між ними. Частини паралельних стовбурів колодязів. Закінчується глибовою пробкою на дні колодязів на глибині 330 м. Шахта закладена в шаруватих верхньоюрських вапняках. Її елементи розвиваються, головним чином, по тріщинах простягання 220°. Є обвальні, водні механічні (глина, галька) і нечисленні натічні відкладення. Обводненість шахти слабка.[1]

Історія дослідження

Виявлена ​​і пройдена до дна по південно-західної гілці в 1968 р. спелеологами Красноярська і промаркована як С-115 (кер. В.Васкевіч). Повторно знайдена і досліджена в 1983–1985 рр.. спелеологами Перовського клубу туристів м. Москви (кер. А. І. Ігнатов).

Див. також

Примітки

  1. Кадастр пещер СССР. — ВИНИТИ, 1986. С. 149-150.

Література

  • Перечень классифицированных пещер,Центральный совет по туризму и экскурсиям,Москва,1989.
  • Карст массива Арабика. Кикнадзе Т. З. Тбилиси,Мецниереба,1972.
  • Карстовые пещеры Грузии,З. К. Тинтилозов,Мецниереба,Тбилиси,1976
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.