Рагнахар
Рагнахар (д/н — між 491 та 510) — король Камбре (камбрейських франків).
Рагнахар | |
---|---|
Ragnacaire | |
| |
Народився | невідомо |
Помер | між 491 та 510 |
Національність | франки |
Діяльність | монарх |
Титул | король Камбре |
Посада | king of Franks |
Термін | бл.480—4991\510 роки |
Попередник | Генніод (Хілперік) |
Наступник | ліквідовано |
Конфесія | поганство |
Рід | Меровінги |
Батько | Генніод (Хілперік) |
Брати, сестри | Rignomerd |
Життєпис
Походив з династії Меровінгів. Стосовно батька існує дискурс: за різними версіями ним був Генніод або Хільперік, брат короля Хільдеріка I, за ще однією з версій — Сігемер, алевін належав до ріпуарських франків, що не поєднуєтьсяз історичним фактом, згідно якому Рагнахар був одним з салічних франків. Ймовірно засновником королівства Камбре бувбатько Рагнахара. Сам Рагнахар посів трон між 470 та 480 роками. Ймовірно за тридицією розділив панування з молодшими братами Ріхером і Рагномером.
У 484 році вступив в союз з родичем Хлодвігом I, разом з яким у битві при Суассоні 486 року завдав повної поразки галло-римському правителю Сіагрію. В результатіотримав частину володінь останнього. Втім в подальшому невиявляв бажання вести війни. Згідно з Григорієм Турським вів розгульне життя, заслуживши презирство підданих своїм гомосексуальним зв'язком з якимсоб Фарроном. Невдаволенням франків скористався Хлодвіг, щоза різними версіями 489, 490 або 491 року рушив проти Рагнахара, якого майже без спротиву переміг.
В подальшому за наказом Хлодвіга Рагнахара разом з братами було страчено (спочатку Рагнахара і Ріхера в Камбре, а потім Раномера — в Ле-Мані). Можливо міжповалення короля Камбре та його стратою відбувсяпевний проміжок часу, тому Григорій Турський вказує, що Рагнахар загинув у 510 році. До того ж дії Злодвіга відповідали б логіці: спочатку змцнити владу на салічними франками, а потім виступити проти ріпуарських франків. Внаслідок цих дій Хлодвіг розширив свої володіння та заклав основу Франкського королівства.
Джерела
- Gregory of Tours. History of the Franks, trans. E. Brehaut, Records of Civilization 2. New York: Columbia University Press, 1916.
- Christian Settipani, La Préhistoire des Capétiens (Nouvelle histoire généalogique de l'auguste maison de France, vol. 1), Villeneuve d'Ascq, éd. Patrick van Kerrebrouck, 1993, 545 p. (ISBN 978-2-95015-093-6).
- Franz Staab. Clovis — Histoire et Mémoire — Actes du colloque international d'histoire de Reims, vol. 1, Presses Universitaires de la Sorbonne, décembre 1997 (ISBN 2-84050-079-5), p. 541—566 .
- Godefroid Kurth, Clovis, le fondateur, Paris, Tallandier, coll. " Biographie ", 2005, XXX-625 p. (ISBN 2-84734-215-X)