Радиш Богдан Ілліч

Богдан Ілліч Радиш (1934) — український поет і письменник, член Спілки письменників України.

Життєпис

Народився Богдан Радиш 8 листопада 1934 р. у селі Рожнів Косівського району в селянській сім'ї. З дитинства захоплювався народною піснею і гуцульським мистецтвом.

Навчався у Косівському училищі прикладного та декоративного мистецтва, закінчив 1958 року.

До 1960 року працював у Алушті, потім повернувся в Карпати, викладав у Косівському училищі. Багато з його вихованців стали провідними майстрами Косівських, Івано-Франківських, Чернівецьких, Львівських, Київських виробничо-художніх майстерень, закінчили художні інститути і академії, входять до складу Спілки художників України.

1983 року прийнятий до складу Спілки письменників України.

Очолює колектив Косівської Центральної бібліотеки та районну організацію Всеукраїнського Товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка. Є лауреатом літературних премій імені Михайла Павлика, Марійки Підгірянки та Василя Стефаника.

Творчість

В літературу прийшов, маючи за плечима солідний життєвий досвід — перша поетична збірка з'явилась в 1979 році- «День творення» з передмовою поета Абрама Кацнельсона, хоча поезії почав писати в 1969.

Поезії друкувалив в обласних та республіканських виданнях «Літературна Україна», «Україна», «Жовтень», «Дніпро», «Перець», «Вітрила», в щоквартальнику «Поезія», у колективних збірниках: «Зорі назустріч», «Суцвіття», «Перевал».

1982 року вийшла друком друга збірка — «Калинова галузка». У цій Радиш змалював яскраві поетичні акварелі природи рідного краю.

Хрестоматійним став вірш Радиша «Молитва до хліба» з його другої збірки «Калинова галузка».

У 1984 році з'явилася збірка поезій «Малюнки на променях», про вірність рідній землі, матері, коханій. Теми синівської любові, оспівування матері, її безмежна відданость дітям стали основними в збірках «Полум'я пам'яті» (1985) та «Щедре світло землі» (1990).

Пізніше з'явився невеличкий цикл поезій «Чорна зоря» — написаний під враженнями розкопок поховань жертв НКВС в селищі Яблунів на Косівщині.

В роки незалежності України побачили світ зібрання ліричних поезій, рубаї, лапідаріїв, притч, приказок, прислів'їв, афоризмів.

Вийшли поетичні збірки «Сподівання і сум» (1994), «Сльоза на камені» (1995), «Чумацький віз» (1996), «Між ударами серця» (1997), «Притчі» (1999), «Хитрий котик Василько» (2000).

На його тексти композитори пишуть пісні. Серед них Лев Димінський, Володимир Спольницький, Євген Боднаренко, Володимир Домшинський, Тетяна Стасюк, Остап Гавриш, Мирослав Дзюба, Зоя Слободян та інші.

Відзнаки та нагороди

Указом Президента України № 1093/2011 від 1 грудня 2011 року нагороджений ювілейною медаллю «20 років незалежності України».[1]

Примітки
  1. Указ Президента України від 1 грудня 2011 року № 1093/2011 «Про нагородження відзнакою Президента України — ювілейною медаллю «20 років незалежності України»»

Джерела
  • Радиш-Маринюк Б. Гуцулівія: поезії / Б. Радиш-Маринюк . — Косів: Писаний Камінь , 2006 . — 188 с
  • Радиш-Маринюк Б. Рубаї / Б. Радиш-Маринюк . — Косів: Писаний Камінь , 2005 . — 112 с .
  • Радиш-Маринюк Б. Сім кольорів Гуцульщини: вибр. твори / Б. Радиш-Маринюк . — Косів: Писаний Камінь , 2004 . — 260 с
  • Радиш-Маринюк Б. Добре слово соловейко, а недобре — ворон / Б. Радиш-Маринюк . — Косів: Писаний Камінь , 2002 . — 182 с .
  • Радиш-Маринюк Б. Різдвяна пава, або Тріє Царі: вінок сонетів / Б. Радиш-Маринюк . — Косів: Писаний Камінь , 2001 . — 36 с * Радиш-Маринюк Б. Притчі: поезії / Б. Радиш-Маринюк . — Косів: Писаний Камінь , 1999 . — 96 с .
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.