Радоберт
Радоберт або Хродберт (Роберт) (д/н — бл. 695) — франкський державний діяч Нейстрії і Бургундії.
| Радоберт | |
|---|---|
| Radobert | |
| Народився | невідомо |
| Помер | бл. 695 |
| Діяльність | католицький священник |
| Посада | мажордом Бургундії |
| Термін | 642—662 роки |
| Попередник | Флаохад |
| Наступник | посади скасовано |
| Конфесія | католицтво |
| Батько | Charibert of Hesbayed |
| У шлюбі з | Ґлісмода? |
| Діти | 1 син або 1 син і 1 донька |
Життєпис
Походив зі знатного франкського роду. Висувається версія, що міг бути родичем Радона, мажордома Австразії. Був одним з підписантів хартії Хлодвіга II, короля Нейстрії і Бургундії, від 22 червня 653 або 654 року. У цьому документі, складеному в Кліші, монарх підтверджував дані раніше привілеї абатству Сен-Дені. Є першою письмовою згадкою про Радоберта. він носив титул vir illuster, що свідчить про високе становище у франкському суспільстві. Разом з тим низка дослідників ототожнюють Радоберта з Хродбертом (Робертом), сином Роберта I, графа Гесбей. В такому випадку першою відомою посадою Радоберта (Хродберта) було референдарій короля Дагоберта I, яку він обіймав з 630 року.
Вважається, що став мажордомом Бургундії після смерті попередника Флаохада. При новому королі Хлотарі III він міг втратити свою посаду у зв'язку з остаточним затвердженням у 662 році реальної влади в Нейстрії і Бургундії в руках нейстрійского мажордома Еброїна. Водночас у випадку дотримання версії, що Радоберт є Хродбертом, то в такому випадку у 665 році він обійняв кафедру єпископа Туру. Тому ймовірно міг проміняти світську кар'єру на духовну.
Родина
В залежності ототожнювати чи ні Радоберта і Хродберта розглядаються версії стосовно його дітей. Якщо розглядати їх як одну особу, то мажордом Бургундії і єпископ Туру мав сина графа Ламберта I і доньку Ангадрісму. Ті дослідники, що розділяють цих осіб, вважають сином Радоберта — Рагнеберта, який загинув у 680 році. Відповідності до останньої версії батько Рагнеберта був не єпископом, а герцогом, що володів землями між Сеною і Луарою.
Джерела
- Scheibelreiter G. Audoin von Rouen. Ein Versuch über den Charakter des 7. Jahrhunderts // Beihefte der Francia. — 1989. — Bd. 16.1. — S. 195—216.
- Shoichi Sato, Chrodebert condéda-t-il le premier privilège épiscopal pour Saint-Martin de Tours ? Une problématique méconnue, Haut Moyen Âge. Culture, éducation et société, études offertes à Pierre Riché, La Garenne-Colombes, p. 171—182.
- Geary P. J. Die Merowinger: Europa vor Karl dem Großen. — München: C. H. Beck, 2003. — 252 S. — ISBN 978-3-4064-9426-0.
- Settipani, Christian, Les Ancêtres de Charlemagne, 2e édition revue et corrigée, éd. P & G, Prosopographia et Genealogica, 2015