Раду III Вродливий

	Раду III Вродливий; рум. Radu cel Frumos
	Раду III Вродливий
Прапор	Воєвода Волощини
грудень 1462 — листопад 1473
Попередник:	Влад III Дракула
Наступник:	Басараб III Старий
Прапор	Воєвода Волощини
грудень 1473 — весна 1474
Попередник:	Басараб III Старий
Наступник:	Басараб III Старий
Прапор	Воєвода Волощини
весна 1474 — вересень 1474
Попередник:	Басараб III Старий
Наступник:	Басараб III Старий
Прапор	Воєвода Волощини
жовтень 1474 — січень 1475
Народження:	1437 або 1438; Тирговіште, Волощина
Смерть:	1475; Константинополь, Османська імперія
Країна:	Волощина
Релігія:	іслам
Рід:	Басараби-Дракулешті
Батько:	Влад II Дракул
Мати:	Василіса Мушат
Шлюб:	Марія Деспіна
Діти:	Марія Войкіца
	Медіафайли у Вікісховищі

Раду III Вродливий (рум. Radu cel Frumos) — господар Волощини (1437 або 1438–1475) — господар Волощини (грудень 1462 — листопад 1473, грудень 1473 — весна 1474, весна — вересень 1474, жовтень 1474 — січень 1475), молодший брат Влада Цепеша.

У 1443 році Раду і Влад були віддані в Османську імперію заручниками до султана Мурада. У полоні Раду близько зійшовся з спадкоємцем султана Мурада, Мехмедом і, згідно із записами візантійського історика Лаоніка Халкоконділа, їхня дружба прийняла інтимний характер. Є припущення, що Раду прийняв іслам. Коли султан Мурад відправив Влада у Волощину захоплювати трон, Раду залишився при османському дворі.

Примітно, що прізвисько «Frumos» (Вродливий) Раду отримав від турків, і в оригіналі воно звучало як «Yakışıklı»[1].

Після того, як Мехмед став султаном, Раду брав участь у його війнах проти Узун Хасана, а в 1462 році відправився разом з військами Мехмеда у Волощину для повалення старшого брата Влада з престолу, що йому і вдалося. Сам Влад втік до Угорщини через повстання проти нього бояр, а Раду став господарем.

За час свого правління Раду Красивий встиг повоювати з молдавським господарем Штефаном чел Маре, який у результаті і допоміг Бессарабу Старому повалити Раду.

Раду Красивий був одружений з Марією Деспіною, і в шлюбі у нього була єдина дочка — Марія Войкіца. Під час одного з військових зіткнень з Молдовою Раду з родиною опинилися в облозі у фортеці Димбовіца, звідки сам Раду втік, а його дружина і дочка опинилися заручницями Штефана Великого.[2]

Раду Красивий неодноразово ще повертав собі трон, але після 1475—го року зник. У Молдово-німецькому літописі 1457–1499 років [2] згадується, що він зник безвісти.

Примітки

Михайлович Костянтин (2010). Записки яничара.
МОЛДАВСЬКО-НІМЕЦЬКИЙ ЛІТОПИС 1457-1499.

Література

V. Mărculeț, A.V. Ștefănescu, S. Ion, Gherghina Boda, G. Marcu, M. Chiriac, Elena-Gabriela Maximciuc, I. Mărculeț, S. Stoica, Dicționarul domnilor Țării Românești și ai Moldovei, Ed. Meronia, București, 2009.
Bogdan Petriceicu Hasdeu, Istoria critică a românilor, vol. I, București, 1875.
A. D. Xenopol, Istoria românilor din Dacia Traiană, vol. I, Iași, 1889.
Nicolae Iorga, Studii și documente cu privire la istoria românilor, vol. III, București, 1901.
Dan Cernovodeanu, Știința și arta heraldică în România, Ed. Științifică și Enciclopedică, București, 1977

Правителі Волощини
Попередник: 1. Влад III Дракула 2-4.Басараб III Старий	Господар Волощини 1462 — 1473 1473 — 1474 весна — вересень 1474 1474 — 1475	Наступник: Басараб III Старий

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Михайлович Костянтин (2010). Записки яничара.

[:0-2] МОЛДАВСЬКО-НІМЕЦЬКИЙ ЛІТОПИС 1457-1499.