Райони Харкова

Територія сучасного Харкова поділяється на дев'ять[1] адміністративно-територіальних одиниць — районів у місті :

Райони Харкова
РайонНаселення, тис. осібПлоща
Індустріальний155,83339 га, 33.4 кв. км
Київський188,74569 га, 45.7 кв. км
Московський310,32401 га, 24 кв. км
Неми́шлянський144,22229 га, 22.3 кв. км
Новобаварський111,23471 га, 34.7 кв. км
Основ'янський96,54532 га, 45.3 кв. км
Слобідський149,82434 га, 24.3 кв. км
Холодногірський93,83211 га, 32.1 кв. км
Шевченківський220,64418 га, 44.2 кв. км
  1. Холодногірський район
  2. Шевченківський район
  3. Київський район
  4. Московський район
  5. Немишлянський район
  6. Індустріальний район
  7. Слобідський район
  8. Основ'янський район
  9. Новобаварський район

Історія
Мапа Харкова (1938 рік) із нанесеними межами тодішніх районів

1917 р. було створено Жовтневий район, 1918 р. — Івано-Лисогірський[2].

З 1919 року Харків був столицею РадянськоЇ України. Сюди переїхав уряд республіки і ЦК КП/б/У[3].

26 січня 1919 року на засіданні Центральної комісії з організації районних рад спільно з колегією відділу внутрішніх справ Харків було розділено на три райони[4]:

  • Івано-Лисогірський;
  • Петинсько-Журавлівський (згодом Петинський);
  • Основ'янсько-Холодногірський.

У період НЕПу райони в місті 1921 року були скасовані та продовжували своє існування тільки як партійні[5]. У цей період 11 вересня 1924 р. Петінський район було перейменовано у Червонозаводський район (рос. Краснозаводский).

Надалі:

  • 1924 р. — Івано-Лисогірський район перейменовано на Ленінський;
  • 26 червня 1932 р. постановою секретаріату ВУЦВК створені Дзержинський, Кагановичський, Червонозаводский райони;
  • між 1932 і 1936 рр. створено Червонобаварський район;
  • 8 лютого 1936 р. створено Орджонікідзевський район;
  • 2 вересня 1937 р. створено Сталінський район;
  • 1938 р. створено Комінтернівський район;
  • 1946 р. утворено 9 районів: Дзержинський, Жовтневий, Кагановичський, Комінтернівський, Ленінський, Орджонікідзевський, Сталінський, Червонобаварський і Червонозаводський.
  • У 50-ті рр. ліквідовано Червонобаварський район;
  • 1957 р. Кагановичський район перейменовано в Київський;
  • 14 вересня 1961 р. Сталінський район перейменовано в Московський;
  • з 1967 р. за Червонозаводським районом у російськомовному варіанті закріплюється назва рос. Червонозаводский (замість рос. Краснозаводский)
  • 12 квітня 1973 р. створено Фрунзенський район.

На черговій 38 сесії Харківської міської ради V скликання, що відбулася 25 листопада 2009 року, було вирішено не утворювати районні у місті Харкові ради після закінчення терміну їх повноважень (ліквідувати їх із весни 2010 року)[6]. Також після сесії міський голова М. М. Добкін заявив про скорочення з числа районів у місті заради оптимізації за кількістю мешканців[7]:

2 лютого 2016 року рішенням міського голови Харкова Г. Кернеса Дзержинський район було перейменовано на Шевченківський.

Див. також

Примітки
  1. Статут територіальної громади міста Харкова Архівовано 13 вересня 2009 у Wayback Machine. на офіційному сайті Харківської міської ради, міського голови, виконавчого комітету
  2. Адміністративно-територіальний поділ міста Харкова[недоступне посилання з квітня 2019] (рос.)
  3. Харьков. Краткая справочная книга /Голиков А.П. /рук/, Дьяченко Н.Т. и др. Харьков: Прапор, 1976.-С. 29.
  4. Дзержинський район: від джерел до сучасності Архівовано 6 червня 2009 у Wayback Machine. (рос.)
  5. Історична довідка[недоступне посилання з червня 2019]
  6. Харківська міська рада ухвалила рішення про нестворення районних рад. Архів оригіналу за 17 січня 2010. Процитовано 25 листопада 2009.
  7. Потрібно скоротити кількість районів у Харкові - М. Добкін[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.