Райхсгау Каринтія

Райхсгау Каринтія (нім. Reichsgau Kärnten) — адміністративно-територіальна одиниця нацистської Німеччини, утворена 1 травня 1939[2] на анексованій 1938 року території Федеративної держави Австрія. Попередньо відома як гау Каринтія, до якої в жовтні 1938 року приєднався і Східний Тіроль (Осттіроль). Після капітуляції Югославії 17 квітня 1941 р. Третій Райх передав під управління райхсгау Каринтії окуповані ним долину річки Межа (правої притоки Драви) та Верхню Крайну.[3]

Райхсгау
Райхсгау Каринтія
Reichsgau Kärnten
Загальна інформація
Інші назви Гау Каринтія
Входила
до складу		  Третій Рейх
Сучасна
локація		  Австрія,
Словенія
Період
уживання
топоніма		 1938—1945
Населення 451 028 (1939)[1]
Розташування на карті
Райхсгау на території Австрії (1941)
Держави на території історичної області

Адміністративним центром було місто Клагенфурт.

Історія

Услід за Німеччиною партійні територіальні одиниці НСДАП — гау почали з 1925 року з'являтися і в Австрійській Республіці, але з 1933 року стали незаконними у зв'язку із забороною нацистської партії.

11 березня 1938 року, у світлі подій, відомих як аншлюс, у містах Клагенфурт і Філлах відбулися демонстрації націонал-соціалістів проти каринтійськкого земельного уряду. Гауляйтер НСДАП Франц Кучера та Владимир фон Павловскі змусили голову уряду Арнольда Зухера передати управління Владимиру фон Павловскі. Вже наступного дня в руках націонал-соціалістів опинилася вся — аж до рівня громад — влада в Каринтії, яка таким чином стала першою австрійською землею, де вони прийшли до влади.

13 березня 1938 Каринтія ввійшла до складу Німецької імперії. 15 березня 1940 було засновано посаду рейхсштатгальтера Каринтії, місцем перебування якого було визначено Клагенфурт[2]. Після розгрому і розчленування Королівства Югославія у квітні 1941 до райхсгау Каринтія включили також область Каринтія і Крайна.

11 листопада 1941 року Гітлер призначив гауляйтера Фрідріха Райнера рейхсштатгальтером і начальником цивільної адміністрації на окупованих територіях Каринтії і Крайни. 11 грудня 1942 року Райнер був призначений імперським комісаром з оборони. Після падіння Італії 8 вересня 1943 р. Райнер також перебрав на себе керівництво Оперативною зоною Адріатичного узбережжя як «верховний комісар», тим самим очоливши цивільну адміністрацію в італійських адмінодиницях області Фріулі.

Станом на 1 січня 1945 райхсгау складалося з 10 районів, у т. ч. 2 міських[2]:

За доби націонал-соціалізму Каринтія, де проживало близько 6% населення Австрії, налічувала 15,4% членів НСДАП. У Каринтії числилося 13333 членів СС.

Див. також

Примітки
  1. Findbuch Gau Kärnten 1942 (нім.)
  2. Reichsgau Kärnten - territorial.de (нім.)
  3. Der "Anschluss" Österreichs 1938 [Анексія Австрії 1938 р.]. dhm.de (німецькою). Deutsches Historisches Museum. Процитовано 24 березня 2016.

Посилання

Джерела
  • Hellwig Valentin: Der Sonderfall. Kärntner Zeitgeschichte 1918–2004. Hermagoras/Mohorjeva, Klagenfurt/Ljubljana/Wien 2005, ISBN 3-7086-0108-4. (Zeit des Nationalsozialismus) (нім.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.