Раумізм

Раумізм (есп. Raŭmismo; від назви міста Раума (Фінляндія)) — ідеологія, яка спрямована на критику традиційного есперанто-руху, визначаючи есперантистів як «самостійну діаспорну мовну меншину»[1]. Раумізм виділяє нові лінгвістичні принципи, відповідно до яких есперанто є не тільки засобом комунікації, а й засобом ідентифікації його носіїв.

Маніфест Рауми

Раумізм заснований на Маніфесті в Раумі, який був прийнятий у 1980-му році під час XXXVI Всесвітнього молодіжного конгресу есперанто.

Маніфест складається з п'яти розділів:

  • Криза ідентичності: констатація необхідності мотивувати приналежність есперанто чимось конкретним.
  • Критика старих цілей: ідеї надання офіційного статусу есперанто, а також протистояння з англійською мовою.
  • Нові цілі: поширення есперанто, поступова реалізація цінностей:
    Пропедевтична цінність есперанто;
    Контакти між простими людьми;
    Недискримінаційні контакти;
    Міжнародна культура нового типу.
  • Конгреси як шлях до зростання: збільшення кількості есперанто-зустрічей і зміцнення використання есперанто як робочої мови на спеціальних міжнародних конференціях.
  • Висновок про віру в нове майбутнє есперанто.

Esperanta Civito

У серпні 1998 року виникає Esperanta Civito (укр. есперантистський поліс), який визначає себе послідовником реалізації раумізму[2]. Esperanta Civito прагне бути суб'єктом міжнародного права, маючи деякі атрибути державності такі, як-от: конституція, партії, парламент.

Критика

Раумізм, як і Esperanto Civito, офіційно не визнається більшістю есперантистів.

Посилання

Примітки
  1. Manifesto de Raŭmo(еспер.)
  2. Esperanta Civito (еспер.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.