Реактив Фелінга

Реакти́в Фе́лінга, рідина́ Фе́лінга — аналітичний реактив, що застосовується для якісного визначення наявності альдегідної групи у деяких органічних сполуках, зокрема вуглеводах (головним чином у моносахаридах). Реактив був запропонований у 1849 році Германом Фелінгом.

Розчин комплексу (ліворуч) і отриманий осад (праворуч)

Реактив готують, змішуючи розчини сульфату міді(II) і тартрату калію-натрію (сегнетової солі) у 10 % розчині лугу. Внаслідок взаємодії утворюється синій комплекс тартрату міді(II):

Для визначення альдегідів свіжоприготований розчин нагрівають до кипіння і додають до нього досліджувану речовину: при наявності в ній альдегідної групи комплекс Cu(II) відновлюється і утворює гідроксид міді(I), що розкладається із випадінням червоного осаду оксиду міді(I):

${\displaystyle \mathrm {R{-}CHO+2Cu^{2+}+4OH^{-}\longrightarrow R{-}COOH+Cu_{2}O\downarrow +2H_{2}O} }$

Із бензальдегідом та іншими ароматичними альдегідами реактив Фелінга не взаємодіє, для їхнього визначення застосовується реактив Толленса.