Ревека
Ревека (івр. רבקה, Rivkah, також Ребекка) — дружина Ісаака, мати Ісава та Якова.
Ревека | |
---|---|
Поховання | Печера патріархів |
Батько | Бетуел[1] |
Брати, сестри | Лаван[2] |
У шлюбі з | Ісаак |
Діти | Яків[3] і Ісав[4] |
|
Старий Завіт
Ревека була дочкою Бетуела та онукою брата Авраама — Нахора. Вона була рідною сестрою Лавану, дочки якого Лія і Рахіль стали згодом дружинами її сина Якова.
Авраам, що жив в Ханаані далеко від рідних місць, вирішив знайти дружину своєму синові Ісааку у себе на батьківщині, у Харані. За його дорученням його домоправитель, Елієзер, відправився в Месопотамію. Вирушаючи в дорогу, він молився до Господа, попросивши чіткі вказівки того, що його вибір нареченої для Ісаака був приємний Богу. Прибувши в «місто Нахора» (Харан), слуга Авраама зустрів біля колодязя Ревеку і був зворушений її привітністю і люб'язністю. Елієзер побачив у цьому знамення зверху і попросив у її батьків руки Ревекки для сина свого пана і отримав згоду.
Ісаак полюбив Ревеку й одружився з нею. Ревека залишалася безплідною 20 років, після чого вона народила близнюків — Ісава та Якова. Бувши вагітною, Ревека дізналася від Бога призначення її синів — вони обидва стануть родоначальниками двох народів, і нащадки старшого будуть в підпорядкуванні в молодшого[6].
Почуття батьків розділилися: у той час як Ісаак любив звіролова Ісава, Ревека любила пастуха Якова. В Герарі Ісаак, боячись, що філистимляни його вб'ють, щоб оволодіти його дружиною, «бо була гарна з виду»[7], видав її за свою сестру. Коли Ісаак, постарівши і відчувши наближення смерті, послав Ісава наловити йому дичини і приготувати йому їжу, «щоб благословила Ісава його душа перед смертю», Ревека спонукала Якова обманом попередити брата і отримати батьківське благословення. Вона ж, дізнавшись, що Ісав з помсти замишляє вбити брата, врятувала свого улюбленця, пославши його в Харан до свого брата Лавана.
Про час її смерті нічого не сказано, але повідомляється, що вона похована поруч з Ісаком[8] в склепі Печери Махпела в Хевроні.
Примітки
- 23 // Книга Буття
- 29 // Книга Буття
- 26 // Книга Буття
- 25 // Книга Буття
- Бт 24:47. Архів оригіналу за 1 червня 2013. Процитовано 8 червня 2015.
- Бт 25:23. Архів оригіналу за 1 червня 2013. Процитовано 8 червня 2015.
- Бт 26:7. Архів оригіналу за 1 червня 2013. Процитовано 8 червня 2015.
- Бт 49:31. Архів оригіналу за 1 червня 2013. Процитовано 8 червня 2015.
Джерела
- Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005.