Резонанс Фано

Резонанс Фано — особлива асиметрична форма спектральної лінії, що виникає внаслідок інтерференції одночасного розсіяння одночасно на дискретному стані й станах із неперервним спектром. Форма лінії описується формулою

${\displaystyle \sigma ={\frac {(E-E_{0}+q\Gamma /2)^{2}}{(E-E_{0})^{2}+(\Gamma /2)^{2}}}}$,

Форма резонансу Фано для різних q

де q — певний параметр, що визначає відносний внесок розсіяння на неперервоному спектрі та дискретному стані, ${\displaystyle E_{0}}$ — енергія дискретного рівня, ${\displaystyle \Gamma }$ — ширина лінії. Характерною особливістю резонансу Фано є спектральна область, де хвилі, розсіяні від неперервного спектру й дискретного рівня, гасять одна одну, що проявляється в появі провалу. При ${\displaystyle q=0}$ дискретний рівень проявляється в спектрі тільки у вигляді провалу на неперервному тлі, при ${\displaystyle q}$ форма лінії наближається до лоренцової кривої, або кривої Брейта-Вігнера, як її називають у ядерній фізиці.

Явище носить ім'я італійського фізика Уго Фано.