Реннський метрополітен
Реннський метрополітен (фр. Métro de Rennes) — метрополітен міста Ренн, столиці Бретані. До часу відкриття другої лінії Лозаннського метрополітену (перетвореного з зубчастої залізниці) в жовтні 2008 року 200-тисячний Ренн був найменшим містом в світі, що має метро.
Реннський метрополітен | |||
---|---|---|---|
фр. Métro de Rennes | |||
Опис | |||
Країна | Франція | ||
Місто | Ренн | ||
Дата відкриття | 2002 | ||
Щоденний пасажиропотік | 135,000 (2012) | ||
Річний пасажиропотік | 34 300 000 ± 50 000[1][1] і 35 200 000[2] | ||
Оператор | Keolisd | ||
Маршрутна мережа | |||
Кількість ліній | 1 | ||
Кількість станцій | 15 | ||
| |||
Реннський метрополітен у Вікісховищі |
Реннське метро функціонує з 15 березня 2002 р. Воно засноване на технології компанії Siemens VAL і є повністю автоматичним, без машиністів. Станції закритого типу, з розсувними дверима, що відкриваються одночасно з дверима поїзда, що прибув. Аналогічно влаштований Тулузький метрополітен. Роботою системи управляє мінімум 4 людини на центральному командному посту в депо Шантепі; за метрополітеном стежать 120 камер спостереження.
У Реннському метрополітені 1 лінія з 15 станціями (12 з них підземні). Лінія перетинає місто з південного сходу на північний захід, є пересадка на залізничний вокзал. Естакадна станція Poterie і віадуки метро спроєктовані Норманом Фостером.
Метрополітен повністю на шинному ходу. Рейкових колій немає.
Планується спорудження другої лінії у 2010-х роках.
Список станцій
- Джон Ф. Кеннеді
- Вільжан-Університет (кампус університетів міста Ренн)
- Поншалу
- Анатоль Франс
- Сент-Анн
- Репюблік (Площа Республіки, парламент Бретані)
- Шарль де Голль
- Ґар (Вокзал міста Ренна)
- Жак Картьє
- Клемансо
- Анрі Фревіль
- Італі
- Тріанглє
- Лє Блон
- Ля Потрі
Галерея
- Вільжан-Університет
- Ля Потрі
- Ля Потрі
- Поншалу