Ресурси і запаси бариту

Ресурси і запаси бариту (рос. ресурсы и запасы барита, англ. barite resources and reserves, нім. Ressourcen f pl und Vorräte m pl an Baryt (Schwerspat)) –

Барит. Зразок з родовищ Польщі

Загальна характеристика

Світові ресурси (включаючи запаси) бариту на кінець ХХ ст. становили 2 млрд т (Mineral Commodity Summaries – http://minerals.er.usgs.gov/minerals/). Основна їх частина укладена в родовищах Китаю і Казахстану. Ресурси Китаю, включаючи запаси 10 стратиформних нижньокембрійських баритових родовищ, перевищують 1 млрд т. У Казахстані прогнозні ресурси бариту оцінюються в 0,5 млрд т. Прогнозні ресурси категорій Р1+Р2 в США (г.ч. шт. Невада, менше – Джорджія і Теннесі) становлять 150 млн т (Mineral Commodity Summaries – http://minerals.er.usgs.gov/minerals/). Баритові ресурси Чехії в межах Моравської зони Богемського масиву оцінюють в 1,2 млн т.

Табл. Запаси бариту на межі ХХ–XXI ст. (тис.т)

Континенти та країни

 

Запаси підтв.

 

Частка у світі, %

 

Запаси загальні

 

Європа

16080

4,7

31000

Азія

233091

68,7

416071

 Індія

20000r

5,9

29000r

 Казахстан

145800r

43

174600r

 КНР

35000r

10,3

150000r

 Таїланд

9000r

2,7

14000r

Африка

25250

7,4

32780

 Марокко

10000r

2,9

11000r

Америка

55400

16,3

86250

 Канада

11000r

3,2

13000r

 США

28000

8,3

50000r

Австралія і Океанія

2000

0,6

4500

Разом

339121

100

580291

Геологічна служба США оцінює світові підтверджені запаси бариту (без урахування Казахстану і Ірану) в 170 млн т.

По країнах

У Китаї 60% загальних запасів баритової сировини припадає на стратиформні осадові родовища. Крім осадових, виявлені вулканогенно-осадові (в основному жильні), гідротермальні (жильні) і плащеподібні елювіального походження. Найбільші осадові родовища розташовані на півдні країни в провінціях Гуйчжоу, Хунань і в Гуансі-Чжуанському автономному районі, де вони приурочені до нижньопалеозойської формації чорних кременистих сланців. Найбільше баритове родовище Китаю Синьхуан осадового генезису розташоване поблизу кордону провінцій Хунань і Гуйчжоу і приурочене до осьової частини синкліналі північно-східного напряму. Довжина рудних тіл за простяганням варіює від декількох десятків метрів до 10 км і більше, ширина – від 0.3 м до 7 м. Головний рудний мінерал – барит; другорядні – кварц, глинисті мінерали, пірит, кальцит.

У Казахстані на барит-сульфідні руди припадає 75% запасів, на власне баритові – 25%. Головні баритові родовища: Ансай, Чиганак і ін. в Південному Казахстані характеризуються невисокими вмістами бариту – 48,6%.

Поклади бариту в Індії розміщуються в Манґампет (Mangampet), в районі Куддапаг Андра Прадеш (Cuddapah Andhra Pradesh), який знаходиться за 280 км на північ від Ченнаї (до 1996 р. – Мадрас). За даними Mining Annual Review (2004), ресурси бариту тут становлять 70 млн т.

Україна має порівняно незначні запаси бариту – бл. 1 млн т – категорія А+В+С1, 0,17 млн т – категорія С2. Поклади баритових руд знаходяться в Карпатській складчастій області (Біганське родовище сульфідно-баритових руд) та в зоні стику Донецької складчастої споруди і Українського щита.

Видобування і використання

Обсяг видабування бариту у 2016 р. в світі - 375 млн. т. Лідер - Китай (100 млн. т.).

Спожавання: нафтогазова галузь[1] (80%), хімічна промисловість, фарби, паперова галузь, гальмівні системи автомобілів.

Див. також

Примітки

Література

Посилання

]

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.