Ресурси і запаси хрому

Ресурси і запаси хрому (рос. ресурсы и запасы хрома, англ. chrome resources and reserves; нім. Ressourcen f pl und Vorräte m pl an Chrom).

Загальні характеристики

Виявлені ресурси хромових руд оцінені в 47 країнах світу і складають, включаючи запаси, бл. 15 млрд т . Основна їх частина (78 %) зосереджена на півночі ПАР, 7 % — в Актюбінській області Казахстану і 6 % — у Зімбабве. Значні виявлені ресурси хромітів мають також США (1,5 % світових ресурсів), Ґренландія (1,1 %), Фінляндія (1 %) і Індія (0,9 %). Підтверджені запаси хромових руд розвідані більш ніж на 300 родовищах 32 країн і на 01.01.1998 р. становили 4,5 млрд т. Велика частина світових підтверджених запасів (98 %) зосереджена в ПАР, Казахстані, Зімбабве, Індії, Фінляндії, на Філіппінах і в Туреччині.

Табл. Виявлені ресурси, підтверджені запаси хромових руд на межі ХХ–XXI ст. (млн т)

Континенти, країни	Виявлені ресурси	Запаси підтвержд	Частка в світі, %
Європа	220,5	82,7	1,83
Албанія	37	8,6	0,19
Греція	20	3,2^r	0,07
Македонія	0,5^r	0,5	0,01
Україна	13	…	0
Фінляндія	150	70,4	1,55
Азія	1469	491,6	10,85
Афганістан	40	6,5	0,14
Індія	135	85,6^r	1,89
Іран	52	2,2^r	0,05
Казахстан	998	317,2	7
Китай	10	3,7	0,08
ОАЕ	0,5^r	0,5^r	0,01
Оман	3^r	2	0,04
Пакистан	3^r	3	0,07
Росія	13,2	2	0,04
Туреччина	100	34	0,75
Філіппіни	127	36,7	0,81
Японія	0,5^r	0,2^r	0
Африка	12698,5	3905,4	86,18
Зімбабве	966^r	140	3,09
Мадагаскар	11	9,1	0,2
ПАР	11720^r	3755	82,86
Судан	1,5^r	1,3^r	0,03
Америка	546	43,8	0,97
Бразилія	70	19,9	0,44
Венесуела	38	0^r	0
Ґренландія	169^r	0^r	0
Канада	29	3,7	0,08
Куба	10	3,1^r	0,07
США	230	17,1^r	0,38
Австр. і Ок.	139	4	0,09
Австралія	43	2	0,04
Нова Каледонія	2^r	2	0,04
П.-Нова Ґвінея	94^r	0^r	0
Разом	15086,2	4529,6	99,96
Весь світ	15095,1^r	4531,6^r	100

^r оцінка

Хромові руди зосереджені, г. ч., в ранньомагматичних родовищах двох геолого-промислових типів: стратиформному, або пластовому, і подиформному, або альпінотипному. Елювіально-делювіальні розсипи хромітів мають обмежене промислове значення. На стратиформні родовища припадає 89 % світових підтверджених запасів хромітів, на подиформні — 10,7 %, на розсипні — 0,3 %.

Стратиформні родовища звичайно представлені вкрапленими (рідше суцільними) рудами низької якості, переважно вогнетривких сортів. Хроміти подиформних родовищ, звичайно суцільні, масивні, характеризуються значно більш вищою якістю. Понад 85 % світових підтверджених запасів хромових руд приурочено до глибоких горизонтів родовищ. Запаси хромітів для підземного видобутку розвідані в ПАР, Зімбабве, Туреччині, Албанії, Росії, Казахстані. Запаси казахстанських хромових руд, придатні для відкритого видобутку, майже повністю відпрацьовані. У ПАР видобуток відкритим способом може здійснюватися лише в перші 2–4 роки освоєння родовищ, а надалі відпрацювання пологих (12–15°) рудних пластів ведеться з похилих шахт. Запаси хромітів для відкритого видобутку враховані на родовищах Фінляндії, Бразилії, Індії, Мадагаскару і на відносно дрібних об'єктах Ірану, Пакистану, ОАЕ, Оману та ряду інших країн.

Забезпеченість видобутку хромових руд їх підтвердженими запасами, розрахована за максимальним рівнем виробництва в період 1995—1997 рр. з урахуванням втрат при видобутку і збагаченні, загалом у світі перевищує 100 років. Забезпеченість Фінляндії становить 88 років, Індії і Мадагаскару — 46 років, Албанії — 38 років, Бразилії — 33 роки, Туреччини — 22 роки, Ірану — 4-5 років.

В Україні

Україна не видобуває хромових руд і не має підготовлених до промислового освоєння родовищ хромових руд. Для створення власної сировинної бази перспективним в Україні є р-н Середнього Побужжя, де виділяються 11 хромітоносних масивів гіпербазитів з промисловими концентраціями. До хромітових масивів приурочені Капітанівське родовище та західна ділянка Липовеньківського родовища. Супутні корисні копалини — золото, метали групи платини, боксити, вермікуліт.

Див. також

Література

Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
U.S. Geological Survey, 2020, Mineral commodity summaries 2020: U.S. Geological Survey, 200 p., https://doi.org/10.3133/mcs2020.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.