Рециркуляція готівки

Рециркуляція готівки або Замкнута система обігу готівки (англ. cash-recycling) — інноваційна технологія автоматизованого повторного використання готівки, що була прийнята від клієнтів, для видачі коштів іншим клієнтам без здійснення інкасації. Застосовується в банківському обладнанні для роботи з готівкою, зокрема в автоматичних сейфах та депозитних банкоматах з функцією ресайклінгу. Сприяє підвищенню безпеки при роботі з готівкою та економії коштів на інкасації готівки (зменшуються затрати з доставки, завантаження, перерахунку готівки).

Пілотний проект з використання ресайклінгової технології на базі пристроїв виробництва Wincor Nixdorf було проведено в Німеччині у 1997 р. банком UBS. На той момент проект не отримав подальшого розвитку з огляду на відсутність законодавчої бази, яка б регламентувала діяльність ресайклінгових систем. В подальшому запровадження ресайклінгових систем стало можливим після затвердження 18 квітня 2002 р. Європейським центральним банком постанови про використання таких систем кредитними установами[1].

Відповідно до прийнятих Європейським центробанком правил, уся готівка, що надходить до ресайклінгового пристрою, повинна пройти перевірку справжності та класифікуватись за 4 категоріями. При цьому подальша видача клієнтам без інкасації підлягають лише банкноти четвертої категорії, що відповідають усім без винятку ознакам справжності. Банкноти категорій 2–3 вилучаються в спеціальні касети і разом з інформаіцією про клієнта направляються в національні центробанки для додаткової перевірки. Купюри першої категорії не приймаються пристроєм і одразу повертаються клієнту.

В Україні умови Європейського центробанку не застосовуються, відповідно, підозрілі банкноти повертаються клієнту, так само як і банкноти з ознаками пошкодження та сильно зношені.