Римницька битва

Римни́цька (Римни́кська) би́тва відбулася 11 (22) вересня 1789 над річкою Римник. В ній російська армія під керівництвом О. В. Суворова розбила вчетверо більшу турецьку армію.

Римницька битва
Російсько-турецька війна (1787—1792),
Австро-турецька війна (1787—1791)
Римницька битва. Гравюра Х.Г.Шютца, Австрія. Кін. XVIII ст. Папір, гравюра, акварель

Римницька битва. Гравюра Х.Г.Шютца, Австрія. Кін. XVIII ст. Папір, гравюра, акварель
Дата: 11 (22) вересня 1789 року
Місце: Поблизу ріки Римник (зараз Румунія)
Результат: Перемога російсько-австрійської армії
Сторони
Російська імперія,
 Австрійська імперія
 Османська імперія
Командувачі
О. В. Суворов,
Фрідріх Саксен-Кобург
Юсуф-паша
Військові формування
18 тисяч австрійців,
7 тисяч росіян,
103 гармати
100 тисяч
Втрати
500—700 вбитих 15-20 тисяч вбитих,
80 гармат,
100 знамен

Турецький головнокомандувач великий візир Юсуф-паша, скувавши демонстративними діями головні сили російської армії в районі Ізмаїла, направив свої основні сили (близько 100 тис. вояків, головним чином кіннота) проти союзного Росії 18-тис. австрійського корпусу принца Кобурзького, що розташовувався в районі Фокшан. Отримавши звістку про рух турків, О. В. Суворов, загін якого розташовувався в районі Берлада, в ніч на 8 (19) вересня виступив з 7 тис. воїнами на допомогу союзникам. Пройшовши за 2,5 діб близько 100 км, російські війська прибули у Фокшани раніше турків; встановивши, що турки не чекають нападу і розташувалися в чотирьох таборах між річками Римна і Римник, Суворов, який взяв командування над російський-австрійськими військами, вирішив перейти у наступ. Зробивши 14-км нічний марш, російсько-австрійські війська раптово атакували перший турецький табір. Відбиваючи вогнем каре контратаки численної турецької кінноти, російсько-австрійські війська рішучими ударами послідовно опанували трьома турецькими таборами, після чого супротивник розпочав панічно тікати. Втрати союзників склали близько 700 людей, турки втратили, за різними даними, від 6 до 20 тис. убитими і пораненими, всю артилерію і обоз. Суворов за перемогу при Римнику отримав титул графа Римницького.

Посилання

Література

  • Широкорад А. Б. Русско-Турецкие войны /под общ. ред Тараса А. Е. — М.: ХАРВЕСТ ТОО. — 752 с. (рос.)
  • Шефов Н. Битвы России. Военно-историческая библиотека. М., 2002. (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.