Роберто Ловаті

Народився 20 липня 1927 року в місті Кузано-Міланіно. Вихованець юнацької команди «Джерлі».

Свій перший дорослий контракт уклав 1947 року з клубом «Піза». Так і не дебютувавши за основну команду цього клубу, був відданий в оренду спочатку до «Вімеркатезе», а згодом до «Монсумманезе».

1949 року повернувся до «Пізи», за яку дебютував в іграх Серії B і де за два роки виборов конкуренцію за місце основного воротаря.

Згодом протягом 1952–1954 років грав у тому ж другому дивізіоні за «Монцу», після чого уклав контракт з римським «Лаціо», який відразу ж віддав його в оренду до «Торіно».

Отримавши перший досвід виступів у найвищому італійському дивізіоні за туринську команду і повернувшись до «Лаціо», відразу ж став основним голкіпером столичної команди. Відіграв за «Лаціо» шість сезонів, взявши участь у 135 іграх італійської першості, після чого 1961 року завершив ігрову кар'єру.

Навесні 1957 року провів дві гри у складі національної збірної Італії. У своєму другому матчі за національну команду пропустив шість м'ячів від югославів, після чого до неї не викликався.

Завершивши ігрову кар'єру, залишився у клубній структурі «Лаціо», взявши на себе підготовку воротарів римської команди.

Протягом наступних двох десятиріч працював на різних тренерських посадах у клубі — працював з його вороторями і молодіжно/ю командою, був асистентом головного тренера, а також протягом декількох періодів очолював тренерський штаб головної команди «Лаціо».

У першій половині 1980-х перебував на адміністративних посадах в структурі римського клубу.

Помер 30 березня 2011 року на 84-му році життя в Римі.