Роберт Мартінек

Народився в родині пивовара. У 1907 році записався в імператорську армію. Після закінчення військового училища в серпні 1910 року одержав звання лейтенанта, направлений в полк польової артилерії.

На початку Першої світової війни воював на Галицькому фронті, з вересня 1914 року — командир батареї. За бойові заслуги відзначений численними нагородами

Продовжив службу в армії Австрійської республіки. У 1930-х роках викладав в артилерійській школі, автор ряду технічних удосконалень. Після аншлюсу автоматичо став офіцером вермахту. Перед початком Другої світової війни — начальник артилерії 7-го армійського корпусу.

Учасник Польської і Французької кампаній, а також боїв на радянсько-німецькому фронті. З 10 листопада 1941 по 1 січня 1942 року — командир 267-ї піхотної дивізії (бої під Москвою в районі Точкові, Звенигорода і Руза). В результаті радянського наступу 11-17 грудня 1941 дивізія виявилася розірвана на дві частини. В ході відступу від Звенигорода до Рузі нею була втрачена фактично вся артилерія. Стояло питання про розформування з'єднання.

З 1 січня по 1 травня 1942 року — командир 7-ї гірської дивізії. З травня 1942 року — командувач 30-м артилерійським командуванням 11-ї армії. З 22 липня по 10 вересня 1942 року — знову командир 7-ї гірської дивізії. Одночасно з 1 січня по 1 грудня 1942 року — командир 1-ї гірської дивізії.

З 1 грудня 1942 по 13 листопада 1943 року і з 18 квітня по 28 червня 1944 року — командувач 39-м танковим корпусом. 28 червня 1944 загинув в результаті авіанальоту в ході радянського наступу в Білорусії.

• Військовий Хрест Карла
• Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою і мечами (3 серпня 1915)
• Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) на стрічці хреста «За військові заслуги» з мечами — отримав 4 нагороди.
  • Бронзова (19 грудня 1914)
  • 3 срібних (17 березня 1916, 26 травня 1917, 22 вересня 1918)
• Орден Залізної Корони 3-го класу з військовою відзнакою і мечами (5 листопада 1917)

• Почесний знак «За заслуги перед Австрійською Республікою», золотий знак (17 березня 1930)
• Хрест «За вислугу років» (Австрія) 2-го класу для офіцерів
• Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами
• Пам'ятна військова медаль (Угорщина) з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Іспанський хрест в бронзі

• Залізний хрест
  • 2-го класу (25 вересня 1939)
  • 1-го класу (20 травня 1940)
• Сертифікат Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ Вермахту (22 вересня 1941)
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
  • Лицарський хрест (26 грудня 1941)
  • Дубове листя (№388; 10 лютого 1944) — нагорода вручена особисто Адольфом Гітлером у Берггофі.
• Кримський щит
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (1 вересня 1942)
• Орден Корони Румунії, великий хрест з мечами на стрічці «Військова доблесть»
• Тричі відзначений у Вермахтберіхт (24 жовтня 1943, 3 квітня 1944 і 3 липня 1944)
  • «У важких оборонних боях командири генерал артилерії Мартінек і генерал артилерії Пфайффер, а також генерал-лейтенант Шюнеман, вірні присязі, прийняли героїчні смерть, б'ючись на чолі свого корпусу.» (3 липня 1944; посмертно)