Роже Ечеґарай
Роже́ Марі́ Елі́ Ечеґара́й (фр. Roger Marie Élie Etchegaray; 25 вересня 1922, Еспелетт — 4 вересня 2019) — французький куріальний кардинал, віце-декан Колегії кардиналів з 30 квітня 2005 року.
Роже Ечеґарай | |
---|---|
фр. Roger Etchegaray | |
Ім'я при народженні | фр. Roger Marie Élie Etchegaray[1] |
Народився |
25 вересня 1922[2][3][…] Еспелетт[4] |
Помер |
4 вересня 2019[5][6][…] (96 років) Камбо-ле-Бен[5] |
Поховання | Еспелетт |
Країна | Франція |
Діяльність | дипломат, католицький священник |
Alma mater | Папський Григоріанський університет |
Знання мов | французька[7] |
Членство | Академія моральних і політичних наук[8] |
Посада | католицький архієпископd, Кардинал[9], католицький єпископ[9], титулярний єпископ, Єпископ-помічник і генеральний секретар |
Конфесія | Католицька церква[9] |
Нагороди | |
Біографічні відомості
Роже Ечеґарай народився 25 вересня 1922 в Еспелетт в сім'ї баскського походження. Навчався в семінаріях в Юстаритс і і в Байонні. Висвячений на священика 13 липня 1947 року. Після свячень продовжував навчання у Папському Григоріанському університеті в Римі, де в 1949 році здобув ступінь доктора канонічного права. Ечеґарай працював у єпархії Байонни, як душпастир, секретар єпископа, координатор «Католицької Акції» і генеральний вікарій; у 1965 році став секретарем комітету Конференції Єпископів Франції зі зв'язків з Конференціями Єпископів Європи, а в 1966 році — секретарем Конференції Єпископів Франції.
29 березня 1969 року Папа Римський Павло VI призначив Роже Ечеґарая єпископом-помічником Парижа; єпископські свячення отримав 27 травня 1969 року, головним святителем був архієпископ Парижа Ґабрієль Марті. Єпископ Ечеґарай брав участь у багатьох сесіях Всесвітнього Синоду Єпископів у Ватикані (включаючи спеціальну сесію для Церкви в Європі 1991), працював у Генеральному секретаріаті Синоду. У грудні 1970 року папа призначив його архієпископом Марселя. У 1971—1979 роки він був першим президентом Європейської єпископської конференції, в 1975 році він був також головою Конференції єпископів Франції. З 1975—1982 він очолював територіальну прелатуру Понтіньї («Місію Франції»).
30 червня 1979 року Папа Іван-Павло II надав архієпископові Ечеґараю сан кардинала-пресвітера. У 1984—1995 кардинал Ечеґарай був головою Папської комісії «Справедливість і мир», у 1984—1998 — головою Папської ради «Cor Unum».
У червні 1998 року папа перевів кардинала Ечеґарая до рангу кардинала-єпископа субурбікарної єпархії Порто-Санта Руфіна. Неодноразово представляв папу Івана Павла II на релігійних церемоніях і ювілеях як спеціальний легат. Очолював дипломатичну місію Святого Престолу, яка мала на меті переконати Вашингтон утриматися від війни в Іраку. Удостоєний кількох почесних нагород, зокрема премії ЮНЕСКО ім. Фелікса Уфуе-Буаньї за внесок у мир у всьому світі.
Після досягнення 80-річного віку у вересні 2002 року втратив право на участь у конклаві. 30 квітня 2005 року, після обрання Папи Римського Бенедикта XVI, обраний віце-деканом Колегії кардиналів.
Праці
Українські переклади
- Ечегерай Роже. Істинний Бог, Істинна Людина. — Київ: Дух і літера, 2005. — 180 с. ISBN 966-378-002-9
Різне
Примітки
- Fichier des personnes décédées
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #120679590 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- http://www.katolsk.no/biografier/utenriks/etchegaray
- Dauzet D., Moigne F. L. (unspecified title) — Париж: Éditions du Cerf, 2010. — ISBN 978-2-204-09041-4
- http://diocese64.org/actualites/item/1760-deces-du-cardinal-roger-etchegaray
- Енциклопедія Брокгауз
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Décret du 9 mai 1994 portant approbation d'une élection (Académie des sciences morales et politiques) — 1994. — вип. 113. — С. 7219.
- Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
- www.araldicavaticana.com(італ.)
- Напад на Папу під час Різдвяної Меси
- Woman Knocks Down Pope Benedict XVI. At Christmas Mass (відео)(англ.)