Розмахування прапором

Розмахування прапором – це помилковий аргумент або техніка пропаганди, що використовується для виправдання дії на основі неправомірного зв’язку з націоналізмом, чи патріотизмом, чи користю для ідеї, групи чи країни.[1][2] Це варіант argumentum ad populum.[3] Ця помилка апелює до емоцій замість логіки аудиторії, прагне маніпулювати ними, щоб виграти суперечку. Усі помилки ad populum засновані на припущенні, що одержувачі вже мають певні переконання та упередження щодо цього питання.[4]

Якщо махання прапором ґрунтується на зв’язку з якимось символом патріотизму чи націоналізму, це є формою звернення до хвилюючих символів, які можуть бути засновані на неналежному зв’язку не лише з націоналізмом, але й з деякими релігійними чи культурними символами, наприклад , політик, який виступає на телебаченні з дітьми, фермерами, учителями, разом із «простою» людиною тощо.

Розмахування прапором є тривіальним проявом підтримки чи лояльності до нації або політичної партії.[5]

Примітки
  1. Ferrán Valls i Taberner; Chia-Jui Cheng (1993). Ciencia política comparada y derecho y economía en las relaciones internacionales: estudios en homenaje a Ferran Valls i Taberner. Cátedra de Historia del Derecho y de las Instituciones, Facultad de Derecho, Universidad de Málaga. с. 7219. Процитовано 10 серпня 2013. «Today, indeed, flag-waving has become a quite common generic term denoting the deliberate appeal to nationalistic emotions and prejudices.»
  2. Nicole Hein (7 листопада 2011). Spinning Coverage: An Analysis of The New York Times' Reporting on the War in Iraq in Light of the U.S. Administration's Spin and Propaganda Efforts. GRIN Verlag. с. 33. ISBN 978-3-656-04831-2. Процитовано 9 серпня 2013. «Flag-waving is a popular propaganda technique, meaning that an action is justified "on the grounds that doing [what is promoted, in this case support the war] will make one more patriotic, or in some way benefit a group, country, or idea.»
  3. Daniel Harry Cohen (1 січня 2004). Arguments and Metaphors in Philosophy. University Press of America. с. 59. ISBN 978-0-7618-2677-4. Процитовано 9 серпня 2013. «...ad Hominen ridicule, ad Misehcordiam tears, or ad Populum flag-waving - all logical fallacies...»
  4. Kathleen Bell (February 1990). Developing arguments: strategies for reaching audiences. Wadsworth Pub. Co. с. 284. Процитовано 9 серпня 2013. «The ad populum argument presumes that the audience already holds a particular attitude and specific beliefs on the issue.»
  5. Allied Chambers (1998). The Chambers Dictionary. Allied Publishers. с. 609. ISBN 978-81-86062-25-8. Процитовано 14 серпня 2013.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.