Роман Куркуас

Роман Куркуас (д/н — бл. 969) — військовий діяч Візантійської імперії.

Роман Куркуас
Ῥωμανός Κουρκούας
Народився невідомо
Костянтинополь
Помер бл. 969
Підданство Візантійська імперія
Національність вірменин
Діяльність військовослужбовець
Титул магістр
Посада доместік схол Заходу
Військове звання стратег
Конфесія християнство
Рід Куркуаси
Батько Іоанн Куркуас
Діти 1 син

Життєпис

Походив зі знатного вірменського роду Куркуасів. Син Іоанна Куркуаса, доместіка схол Сходу. народився у Костянтинополі. Є згадка, що чудовим чином врятувався від важкої лихоманки втручанням Діви Марії в церкві Живоносного Джерела. Розпочав військову кар'єру під орудою батька. Брав участь у військових походах проти арабів у 940-х роках.

Завдяки гарним стосункам батька з імператором Костянтином VII, який зумів позбавитися від влади Лакапінів, Роман Куркуас успішно робив кар'єру за правління цього імператора. У 944 році призначається стратегом феми Халдія. На цій посаді вправно діяв проти мусульман, захопивши низку фортець. За це отримав титул патрикія. Йому було довірено керування військами декількох фем в Месопотамії.

За правління імператора Романа II отримав посаду стрателата Сходу та титул магістра. У 963 році після смерті імператора підтримав родича Никифора Фоку у боротьбі з євнухом Йосифом Брінгом та доместіком схол Заходу Маріаном Аргиром. В результаті Фока став новим імператором.

На дяку Романа Куркуаса було призначено доместіком схол Заходу. На цій посаді під орудобімператора брав участь у військових походах проти Болгарії. Помер близько 969 року.

Родина

Джерела

  • Kazhdan, Alexander (1991). «Kourkouas». In Kazhdan, Alexander. The Oxford Dictionary of Byzantium. Oxford and New York: Oxford University Press. pp. 1156—1157. ISBN 0-19-504652-8.
  • Whittow, Mark (1996). The Making of Byzantium, 600—1025. Berkeley and Los Angeles, California: University of California Press. ISBN 0-520-20496-4.
  • Andriollo, Lisa (2012). «Les Kourkouas (IXe-XIe siècle)». In Cheynet, Jean-Claude; Sode, Claudia. Studies in Byzantine Sigillography. 11. Berlin: De Gruyter. pp. 57–88. ISBN 978-3-11-026668-9.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.