Роннебюон
| Роннебюон | |
|---|---|
| 56°10′27″ пн. ш. 15°18′04″ сх. д. | |
| Витік |
якщо розглядати річку Фібблеон частиною річки Роннебюон — витоком є витік Фібблеон, що біля села Геррокра (швед. Herråkra)[1] комуни Уппвідінге лену Крунуберг, якщо не розглядати Фібблеон частиною Роннебюон — витоком є озеро Роттнен (швед. Rottnen) |
| • координати | 56°44′14″ пн. ш. 15°10′21″ сх. д. — координати витоку від озера Роттнен. |
| Гирло | затока Роннебюф'єрден (швед. Ronnebyfjärden)[1] бухти Пукавіксбуктен Балтійського моря |
| • координати | 56°10′28″ пн. ш. 15°18′02″ сх. д. |
| Країни: |
 Швеція |
| Прирічкові країни: |
Швеція |
| Регіон | Крунуберг |
| Довжина | 110 км[2] (115 км[1]) |
| Площа басейну: | 1112,7 км²[3] (1110 км²[1]) |
| Середньорічний стік | 8 м³/с |
| Притоки: | Лессебуон[1] |
| Ідентифікатори і посилання | |
| GeoNames | 2681824 |
| |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Роннебюон (швед. Ronnebyån) — річка на півдні Швеції. Довжина річки становить приблизно 110 км,[2][1] площа басейну — близько 1112,7 км².[1][3] Судноплавна приблизно на 4 км — до міста Роннебю. На річці побудовано 13 ГЕС малої потужності.[4]
Назва
Назва річки Роннебюон вдавнину була Rotn, що, ймовірно, мало значення «ревіння» і було пов'язане з «ревінням» водоспаду на річці.[1]
Географія
Роннебюон бере початок під назвою Фібблеон (швед. Fibbleån) біля села Геррокра (швед. Herråkra) комуни Уппвідінге лену Крунуберг.[1] Фібблеон тече у південному напрямку й впадає у озеро Роттнен (швед. Rottnen). Від озера Роттнен Роннебюон тече у південному напрямку й впадає у затоку Роннебюф'єрден (швед. Ronnebyfjärden) бухти Пукавіксбуктен Балтійського моря у кількох кілометрах південніше від міста Роннебю. Безпосередньо у гирлі річки лежить селище Роннебюхамн (швед. Ronnebyhamn). Найбільшою притокою є Лессебуон (швед. Lesseboån).[1]
ГЕС
Першу ГЕС на річці Роннебюон побудовано 1902 року (її реконструйовано 2009 року) у Скугсрюд комуни Тінгсрид.[4] Станом на 2014 рік на річці зведено 13 ГЕС. За період з 1952 року по 2014 рік встановлена потужність ГЕС зросла з всередньому 9 МВт (максимальний показник становив 10,6 МВт)[1] до 13,9 МВт,[4] тобто — приблизно у 1,5 рази. Середнє річне виробництво становить близько 51,2 млн кВт·год.[4]
| № | Назва | Назва швед- ською | Роз- ташуван- ня | Рік введен- ня в дію | Встанов- лена потуж- ність, МВт | Середнє річне вироб- ництво, млн кВт·год |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Skogsryd | Скугсрюд | 1902 | 0,4 | 2,2 | |
| 2 | Bro | Бру | 1987 | 0,13 | 0,4 | |
| 3 | Dång | 1996 | 0,170 | 0,850 | ||
| 4 | Krokfjorden | 1990 | 1,49 | 4,5 | ||
| 5 | Horkoneryd | 1984 | 2,1 | 7 | ||
| 6 | Klåvben | 1949 | 2,7 | 9 | ||
| 7 | Långgölsmåla | 1931 | 0,9 | 4 | ||
| 8 | Karlsnäs | 1952 | 0,64 | 2,4 | ||
| 9 | Verperyd | 1921 | 0,91 | 3,5 | ||
| 10 | Brantafors | 1921 | 0,63 | 2,2 | ||
| 11 | Kallinge | 1985 | 1,32 | 4,8 | ||
| 12 | Djupafors | 1922 | 1,05 | 4,8 | ||
| 13 | Ronneby | 1950 | 1,5 | 5,5 |
Примітки
- Ronnebyån . // Svensk uppslagsbok. — Carlquist, Gunnar (red.) — 2 upplagan. — Band 24. — 1952. — S. 435—436. (швед.)
- Ronnebyån на сайті Nationalencyklopedin шведської «Національної енциклопедії».
- Christina Thoms-Hjärpe. Län och huvudavrinningsområden i Sverige. — Faktablad nummer 10. — Norrköping: Sverige Meteorologiska och Hydrologsska Institut. — November, 2002. (швед.) на сайті SMHI Шведського інституту метеорології й гідрології.
- Ronnebyån на сайті vattenkraft.info — Info om Svensk vattenkraft.
Посилання
- Ronnebyån . // Nordisk familjebok. — 23 bandet. — Redaktör: Th. Westrin. — Stockholm: Nordisk familjeboks förlags aktiebolag, Nordisk familjeboks tryckeri. — 1916. — S. 810—818. (швед.)
- Ronnebyån . // Svensk uppslagsbok. — Carlquist, Gunnar (red.) — 2 upplagan. — Band 24. — 1952. — S. 435—436. (швед.)
- Södra Sverige. Skala 1:2500000. // Svensk världsatlas: utgiven av Generalstabens litografiska anstalt med anledning av dess 100-åriga tillvaro / (huvudred.: Bror Thordeman, Alfr. Söderlund). — Stockholm: Generalstabens litografiska anstalts förlag, 1955. — S. 18 — 19. (швед.) — Річка Роннебюон на карті «Південна Швеція» у шведському «Атласі світу» 1930 року видання.
