Різниченко Федір Петрович
Федір Петрович Різниченко (1865, Кирилівка, нині Шевченкове[1] — 1924, за іншими даними 1922[2]) — маляр-пейзажист, аквареліст, рисувальник родом із Черкащини. Майстер ліричного пейзажу, часто писав види України.
Федір Петрович Різниченко | ||||
---|---|---|---|---|
Народження |
1865 Кирилівка, нині Шевченкове | |||
Смерть | 1922 | |||
Національність | українець | |||
Країна | Російська імперія | |||
Жанр | живопис | |||
Навчання | Петербурзька академія мистецтв | |||
Діяльність | художник | |||
Напрямок | пейзаж | |||
Вплив |
Клодт Михайло Костянтинович Клевер Юлій Юлійович | |||
| ||||
Різниченко Федір Петрович у Вікісховищі |
Життєпис
Навчався в Петербурзькій Академії Мистецтва (1883—1893) у Михайла Клодта. У 1885 році отримав звання вчителя малювання в нижчих навчальних закладах. Нагороджений двома срібними медалями (1887 та 1889). З 1895 року Федір Різниченко член Санкт-Петербурзького товариства художників. Працював у майстерні Ю. Ю. Клевера, творчість якого справила на нього істотний вплив. У 1892 році отримав звання класного художника III ступеня.
Багато подорожував Росією та за кордоном: Італія, Франція, Індія, Африка. Учасник виставок ТПХВ (1918), ТПРХ (1901). 1911 при Осінній виставці в Петербурзі відбулася персональна виставка. Член товариства «Мюссарівські понеділки», завдяки якому провів ряд персональних виставок (з 1914). Жив і працював у Петербурзі. Автор ліричних пейзажів та жанрових сцен.
Востаннє Федір Різниченко згадується у зв'язку з його участю в ХVI річній виставці картин Товариства художників (Петроград, 1922 г.). Подальша доля художника невідома. Твори зберігаються в ХМ Росії та України.
Твори
- «Зимовий вечір на Україні»;
- «Село Кирилівка»;
- «Осінь» (1911);
- «Хутір узимку» (1912);
- «Стежина до хати» (1912);
- «Ставок. Ніч» (перша чверть XX ст.);
- «Старі верби» (1913) та ін.
Примітки
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.