Ріхард Герстль

Ріхард Герстль (нім. Richard Gerstl, 14 вересня 1883, Відень 4 листопада 1908, Відень) австрійський художник-експресіоніст.

Ріхард Герстль
Richard Gerstl
«Напіводягнений автопортрет на синьому тлі» (1904/05, Музей Леопольда, 159 × 109 см)
Народження 14 вересня 1883(1883-09-14)
Відень
Смерть 4 листопада 1908(1908-11-04) (25 років)
  Відень
(повішення)
Поховання
Sieveringer Friedhofd : 
Національність австрієць
Країна Австро-Угорщина
Жанр живопис
Навчання Віденська академія мистецтв[1] і Bundesgymnasium Wien 8d
Діяльність художник
Напрямок експресіоніст, постімпресіонізм та пуантилізм
Вчитель Християн Гріпенкерль[1] і Franz Leflerd[1]
Твори Semi-Nude Self-Portraitd і Сім'я Шенберг
Батько Emil Gerstld
Мати Maria Gerstld
Брати, сестри   August Gerstld і Alois Gerstld

 Ріхард Герстль у Вікісховищі

Біографія

Народився в багатій родині, його батько Еміль Герстлен був єврейським торговцем, а мати Марія (уроджена Пфайффер) — австрійкою. Навчався у школі піаристів, але був виключений через крайню імпульсивність, незалежність суджень і бунтарський характер.

Герстль у 1905

У 1898 році вступив до Академії витончених мистецтв у Відні, яку теж не закінчив. Під час навчання відмовлявся сприймати провідну роль віденського сецесіону, що спонукало його професора Крістіана Гріпенкерля зробити висновок: «Ваші малюнки як випускання сечі на снігу». Розчарований відсутністю сприйняття його манери малювання, з властивою йому завзятістю в досягненні мети, Герстлен протягом наступних двох років займався титанічною самоосвітою за відсутності офіційного визнання. Часто писав пейзажі і портрети. Про його роботи говорили, що на них незримо присутній Фрейд.

З літа 1901 продовжував навчатися живопису під керівництвом Симона Холлоші в трансильванському місті Надьбанья і Генріха Лефлера у Відні.

Ріхард Герстль крім живопису цікавився музикою і філософією, підтримував тісні контакти з композиторами Арнольдом Шенбергом, Олександром фон Цемлінським (його сестра, Матильда, вийшла заміж за Шенберга), що жили з ним в одному будинку, а також Густавом Малером і Альбаном Бергом.

Сусіда Шенберга і його дружину Матильду він вчив малюванню. Сім'я Шенберга долучила його до суспільства віденських музикантів і композиторів.

Влітку 1908 року дружина Шенберга Матильда закохалася в художника. Зв'язок цей закінчився трагічно — Ріхард Герстль і Матильда стали коханцями. Незабаром, із докорами сумління, Матильда вирішила повернутися до чоловіка і дітей. Ріхард, в момент депресії і втрати коханої, покінчив життя самогубством, вдаривши себе ножем у груди і повісився у своїй студії. До цього він спалив усі свої папери і кілька картин.

Творчість

Живопис Герстля сповнений експресії, а форма робіт підпорядкована кольорам. Переважають автопортрети в різних позах, портрети в натуральну величину друзів і родичів, також зберіглося кілька пейзажів. Серед відомих робіт — портрети батька, брата в уніформі лейтенанта, Арнольда Шоенберга (1905-6, Відень). Особливо вражає його автопортрет написаний за кілька днів до самогубства[2].

Художник першим з австрійців виступив за «психологічний» живопис, був прикутий до живопису фігури. Існує приблизно 70 картин[2].

«Напіводягнений автопортрет на синьому тлі» (1904/05) схожий на «Статеву зрілість» Едварда Мунка. Пізні роботи написані у постімпресіонізмі та пуантилізмі[2].

Галерея

Могила на віденському кладовищі

Посилання

  • Lea Singer, Wahnsinns Liebe, Roman, München : Dt. Verl.-Anst. 2003 ISBN 3-421-05790-7
  • W. Kleindel & H. Veigl: Das große Buch der Österreicher – 4500 Personendarstellungen in Wort und Bild, 1987
  • Stiftung Sammlung Kamm in Zug

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.