Річард Дей
Річард Дей (англ. Richard Day; 9 травня 1896 — 23 травня 1972) — канадський художник-постановник, семиразовий лауреат премії «Оскар», номінувався на неї ще 12 разів.
Річард Дей | |
---|---|
Richard Day | |
Народився |
9 травня 1896[1][2][…] Вікторія, Канада |
Помер |
23 травня 1972[1][2][…] (76 років) Голлівуд, Лос-Анджелес, Каліфорнія, США |
Поховання | Валгала-Меморіал-Парк-Семетеріd |
Країна | Канада |
Діяльність | сценограф, сценарист |
Знання мов | англійська |
Роки активності | з 1923 |
Нагороди | Премія «Оскар» (1935, 1936, 1941, 1942, 1942, 1951, 1954) |
IMDb | ID 0206554 |
Колеги Дея неодноразово відзначали, що він був художником з чудовими технічними здібностями, чудовим почуттям розрізняти хороші ескізи від поганих, і зацікавленістю до якості своєї роботи. Деякі називали його «першокласним постановником», а деякі — «особливим». Його фільмографія містить у собі близько 265 фільмів, багато з яких визнані класикою світового кіно.
Біографія
Річард Дей народився 9 травня 1896 року в місті Вікторія, Канада. Кінокар'єра молодого художника почалася, коли режисер Еріх фон Штрогейм виявив в ньому певний талант. Він і запросив Дея створити декорації для свого фільму «Карусель», проте ім'я художника з якоїсь причини в титрах так і не з'явилося.
В епоху німого кіно у світ вийшло безліч стрічок, до яких Дей доклав руку: «Беверлі з Гростарка» (1926), «Весільний марш», «Вупі!». За створення останнього постановник отримав першу в житті номінацію на «Оскар», але на церемонії вручення програв Максу Ре.
З 1927 по 1930 роки Дей працював в компанії MGM спільно з художником-постановником Седріком Гіббонсом. У 1930 році він влаштувався в кінокомпанію Samuel Goldwyn Productions, керував якою іменитий продюсер Семюел Голдвін. Пропрацювавши там 9 років, Дей остаточно змінив місце роботи, відправившись до Дерріла Занука в 20th Century Fox. На той момент у Дея вже була одна статуетка «Оскара» за картину «Темний ангел».
Ключовим епізодом в біографії Річарда Дея є співпраця з режисером Еліа Казаном. Казан, спостерігаючи за успіхами Дея в кіно, покликав його на знімальний майданчик драми «Трамвай „Бажання“», для якої той згодом створив декорації і отримав п'ятого «Оскара». Їх наступна зустріч відбулася в 1954 році, коли Казан приступив до зйомок нової стрічки «У порту». Завдяки втручанню Дея у виробництво фільму, обстановка фільму стала відповідати обстановці в цьому порту. Важка і вивірена робота принесла Дею сьомий і останній в житті «Оскар».
Останньою роботою Річарда Дея в кіно стала військова драма «Тора! Тора! Тора!», яка принесла художнику фінальну номінацію на премію Академії. Дей помер 23 травня 1972 року в Голлівуді, штат Каліфорнія.
Премія «Оскар»
Перемога
- Темний ангел / The Dark Angel (1935)
- Додсворт / Dodsworth (1936)
- Яка зелена була моя долина / How Green Was My Valley (1941)
- Моя дівчина Сел / My Gal Sal (1942)
- Це понад усе / This Above All (1942)
- Трамвай «Бажання» / A Streetcar Named Desire (1951)
- У порту / On the Waterfront (1954)
Номінація
- Вупі! / Whoopee! (1931)
- Ерровсміт / Arrowsmith (1931)
- Романи Челліні / The Affairs of Cellini (1934)
- Глухий кут / Dead End (1937)
- Божевілля Голдвіна / The Goldwyn Follies (1938)
- Навіть по-аргентинськи / Down Argentine Way (1940)
- Ліліан Рассел / Lillian Russell (1940)
- Кров і пісок / Blood and Sand (1941)
- Вістря бритви / The Razor's Edge (1946)
- Жанна д'Арк / Joan of Arc (1948)
- Ганс Крістіан Андерсен / Hans Christian Andersen (1952)
- Найбільша з коли-небудь розказаних історій / The Greatest Story Ever Told (1965)
- Тора! Тора! Тора! / Tora! Tora! Tora! (1970)