Річкові скати

Загальна довжина представників цієї родини коливається від 25 до 100 см. За зовнішніми ознаками схожі на представників роду Хвостоколові, від яких відрізняються будовою опорного скелету черевних плавців. Це монофилітна група риб. Особливістю є менший розмір прямої кишки та низької сечовини, що дає змогу перебувати у прісній воді. Диск скатів має переважно круглу форму, завдовжки вони більші, ніж завширшки. Хвіст батогоподібний з отруйним шипом на кшталт жала. В разі втрати цього шипу новий виростає протягом 6-12 місяців.

Забарвлення цих скатів чорне, коричневе та сіре з численними цяточками або плямочками.

Ніколи не виходять у відкрите море, весь час перебувають у річках.

Це яйцеживородні скати. У них наявне внутрішнє запліднення. Самиці народжують 2—12 дитинчат.

Індіанці сельви на межах Еквадору та Перу застосовують хвостові голки цих скатів як наконечники для стріл.

Мешкають у річках Південної та Центральної Америки, що впадають до Карибського моря та Атлантичного океану. Зустрічаються навіть у верхів'ях річки Путумайо в Кордильєрах.

• Рід Paratrygon
  • Paratrygon aiereba (Müller et Henle, 1841)

• Рід Potamotrygon
  • Potamotrygon brachyura (Günther, 1880)
  • Potamotrygon castexi Castello et Yagolkowski, 1969
  • Potamotrygon constellata (Vaillant, 1880)
  • Potamotrygon dorbignyi (Castelnau, 1855)
  • Potamotrygon hystrix (Müller et Henle, 1841)
  • Potamotrygon laticeps (Garman, 1913)
  • Potamotrygon magdalenae (Duméril, 1865)
  • Річковий скат кільцевий — Potamotrygon motoro (Müller et Henle, 1841)
  • Potamotrygon yepezi Castex et Castello, 1970
  • Potamotrygon marinae Deynat, 2006

• Рід Plesiotrygon
  • Plesiotrygon iwamae Rosa, Castello & Thorson, 1987

• Hans Gonella: Ratgeber Süsswasserrochen. Bede, Ruhmannsfelden 1997, ISBN 978-3-931792-39-8.