Сабанські казарми
Сабанські казарми (правильно — Собанські казарми) — архітектурна пам'ятка Одеси початку 19 ст., що розташована на вулиці Канатній,[1] на розі із Сабанським провулком.
| Сабанські казарми | ||||
|---|---|---|---|---|
 Сучасний вигляд будівлі | ||||
| 46°28′48″ пн. ш. 30°44′54″ сх. д. | ||||
| Країна |
 Україна | |||
| Місто | Одеса | |||
| Адреса | Канатна вул., 23 | |||
| Тип | споруда | |||
| Тип будівлі | казарми | |||
| Стиль | класицизм | |||
| Автор проєкту | Джорджо Торічеллі | |||
| Засновник | Ієронім Собанський | |||
| Перша згадка | 1825 р. | |||
| Будівництво | 1825 р.—перебудови в середині 19 ст. | |||
|
Основні дати: | ||||
| Статус | Пам'ятка культурної спадщини України | |||
| Стан | задовільний | |||
  Сабанські казарми Сабанські казарми (Україна) | ||||
| ||||
 Медіафайли у Вікісховищі | ||||
У ХІХ ст
Споруду вибудовано на узвишші і її головний фасад, який простягся більш ніж на 140 метрів, повернутий до міста. Будівля споруджена в 1827 році як хлібні склади (хлібний «магазин», лабаз) одеським хлібним магнатом графом Ієронімом Собанським. Незважаючи на нежитлове призначення, будувались з архітектурною вишуканістю. Це була звична практика доби класицизму, що не виробив окремих типів споруд для навчальних закладів, бірж, пошти, лікарні тощо. Майстри класицизму використовували типовий проект палацу, кожен раз пристосовуючи його то під навчальний заклад, то під біржу, то під військовий шпиталь чи міську лікарню. Не виняток і зернові склади графа Собанського, вибудовані єдиним видовженим блоком та декорованими за типовим проектом палацу доби класицизму. Подібна практика сприяла дискредитації пізнього класицизму і він дійшов до власної кризи.
Особисто граф Собанський не брав участі в польському національно-визвольному русі, але підтримував учасників Польського повстання 1830—1831 років грошима. Аби підірвати економічну спроможність неблагонадійного поляка, цар удався до конфіскації: майно графа в Одесі конфіскували згідно з царським указом і передали військовому відомству. В 1831-1834 роках споруду складу переробляють в казарму и екзерцис-хаус (танцювальний зал) під керівництвом архітектора І. С. Козлова. Нова перебудова в 1844–1848 рр., архітектор К. О. Даллаква ще раз перебудував споруду — цілком під казарми. Останнє облаштування — 1876 р. за проектом архітектора Ф. В. Гонсьоровського. Відтоді споруда використовувалась лише як казарми.
З 1865 року в Собанських казармах розташовувалось Одеське піхотне юнкерське училище.
У 20 ст
У 20 столітті споруда використовувалась або як навчальний заклад, або як гуртожиток.
У 1899-1902 роках три поверхи правої (південної) частини казарм були відведені для розміщення Одеського кадетського корпусу.[2]
В 1918—1920 рр. за часів більшовиків в казармах розмістили Політехнічний інститут. Потім тут мешкало училище моряків. На початку 21 ст. — це казарма університету МВС.
Примітки
- Про впорядкування справи обліку та охорони пам'ятників архітектури на території Української РСР
- Одесский кадетский корпус. Одесский кадетский корпус за первые семь лет его существования / Сост. М.Е. Дерюгин, П.Е. Комлич, В.В. Цытович, Н.К. Михайловский, М.Н. Голеевский, К.Н. Гришков, М.Ф. Самоцвет, А.М. Безбедович, Н.В. Беляков и др.; Под общ. ред. законоучителя прот. С.В. Петровского; Материалы собраны и систематизированы подполк. В.В. Цытовичем. - Одесса : тип. С.И. Фесенко, 1906. - III, 231, X с.
Джерело
- Памятники градостроительства и архитектуры УССР. — Т. 3. — 1985. (рос.)