Сабін Пасс ЗПГ (термінал/завод)

Сабін Пасс ЗПГ – інфраструктурний об’єкт для прийому та регазифікації зрідженого природного газу, розміщений на узбережжі штату Луїзіана. В 2010-х роках став першим серед терміналів США, що були доповнені заводом із виробництва ЗПГ для експорту в інші країни.

Імпортний термінал, введений в дію у 2008 році, розташували в пониззі річки Сабін, яка розділяє Техас і Луїзіану.  Його потужність становила до 41 млрд.м³ на рік, а сховище для зрідженого газу складалось з п`яти резервуарів об’ємом по 160000 м³ кожен.[1][2]

Сабін Пасс ЗПГ знаходиться у 3,7 милях від Мексиканської затоки, до якої має доступ через підхідний судноплавний канал глибиною 12 метрів.[3] Для обслуговування газових танкерів споруджено два доки, що можуть обслуговувати судна розміром до Q-max включно.[4]

На початку 21 століття в США розпочалась «сланцева революція», що призвела до стрімкого зростання виробництва природного газу та перетворення країни на нетто-експортера блакитного палива. Нівелювання попиту на імпорт ЗПГ змусило власників призначених для цього терміналів розпочати їх перетворення на експортноорієнтовані заводи із зрідження газу, які б могли використовувати наявну інфраструктура (трубопроводи, сховища, портові об`єкти). Сабін Пасс,що належить компанії Cheniere Energy, став першим об’єктом такого роду. На його площадці можливо розмістити до шести однакових технологічних ліній потужністю по 4,5 млн.т ЗПГ на рік.

Перше судно з вантажем зрідженого газу відправилось звідси 24 лютого 2016 року.[5] До кінця 2016-го запустили в експлуатацію дві лінії, ще дві повинні стати до роботи протягом наступного року. Ведеться спорудження п’ятої, запуск якої запланований на 2019 рік.[6] Після цього потужність заводу досягне 22,5 млн. т на рік, або 31,5 млрд.м³.

В межах проекту споруджений для транспортування регазифікованої продукції 94-мильний газопровід Creole Trail модернізували для роботи у бідирекціональному режимі.[7]

При наявності достатнього попиту буде додана шоста виробнича лінія. Також може бути споруджений шостий резервуар таким же обсягом як і попередні, дозвіл на будівництво якого отримано ще при узгодженні проекту імпортного терміналу.[8]